Я поклав на стіл нову задню кришечку від її старенького телефону…
Є у мене на одному телепроекті генпродюсер – шикарна жінка років п’ятдесяти, але виглядає на 39.
Дуже небідна дівчина … за спиною все звуть її Горгоною, за лагідну вдачу напевно …
Але є у неї одна дивина – це її мобільний телефон, він непристойний навіть для бабусі-пенсіонерки і це при тому, що ноутбуки у Горгони не дешевше трьох «штук» і змінює вона їх відразу, як тільки Стів Джобс поманить її новою моделькою.
Спочатку їй говорили:
– Викиньте вже цей допотопний мотлох, в ньому навіть дисплей чорно-білий.
На що Мадам кам’яніла, сіріла обличчям і шипіла у відповідь:
– Я плачу Вам не за те, щоб Ви давали мені поради по стільниковому зв’язку! А що ще Вас в мені не влаштовує !!!?
На її Дні Народження вся компанія кілька разів скидалася на дорогі телефони. Мадам сухо дякувала … і продовжувала ходити зі своїм стареньким. І так вже десять років!
А два місяці тому під час наради всі з жахом помітили що задня кришка у її телефону відходить і перемотана скотчем ПРЯМО по екрану … З тих пір вже ніхто навіть і не натякав Горгоні про новинки телефонів …
В кулуарах бродили жарти типу: «У неї в телефоні яйце, а в яйці смерть …»
А що тут скажеш, якщо людину всюди возить особистий водій – нерозумно її вчити життю і обговорювати її перев’язаний скотчем телефон.
Але я все ж ризикнув …
Поїхав на ринок, замучив здивованих торговців, але знайшов те, що шукав.
На наступний день, поки нікого не було, я заглянув до нашої мадам в кабінет і сказав:
– Хоч восьме березня вже пройшло, але все одно хочу «прогнутися» і подарувати Вам мегашикарну річ.
З цими словами я поклав на лакований стіл нову задню кришечку від її старенького телефону.
Вона несподівано швидко схопила її, поцілувала і … розревілася.
Руки її не слухали і я сам замінив тріснуту кришечку на новеньку.
Коли я вже був в дверях, залізна леді сказала:
– Спасибі, Ви не уявляєте, що для мене зробили. Поживе ще мій малюк! Дивіться, він став зовсім як новенький!
… Розумієте, в цьому телефончику є дві хвилини диктофонного запису нашої з чоловіком розмови. Він дзвонив, вітав мене з днем народження і говорив як мене любить, навіть заспівав шматочок пісеньки про мамонтеня …
Уже майже дев’ять років пройшло. З того відрядження він так і не повернувся, загинув в аварії …
… Ні! Ніяка вона не Горгона …