– Я отримала декретні, це мої гроші! Можу собі дозволити!

Три роки тому мої знайомі одружилися. Всі за них пораділи, вітали щиро, бажали побільше дітей і мішки грошей … Ну все як завжди, як на весіллях буває! Слова і думки матеріальні, тому мають властивість збуватися.

Марія незабаром повідомила своєму чоловікові, що вона вагітна. Антон дуже сильно зрадів, просто на сьомому небі від щастя був. Ще б пак, четвертий десяток кожному йде, а дітей ще немає. Пора б уже! І ось, час іде, наступає пора йти Марії в декрет. Тут і друге побажання збувається – Марія отримує декретні.

Сума вийшла не маленька. Подружжя починають планувати, як зроблять ремонт в спальні, переробивши її під дитячу кімнату. Антон підбирає дизайн, будматеріали. Марія вибирає дитячі меблі. Все просто шикарно. І тут, несподівано, дівчина купує собі шубу. Дорогу, красиву. І заявляє:

– Я отримала декретні, це мої гроші! Можу собі дозволити!

Антон шокований, намагається умовити дружину здати шубу назад:

– Це ж гроші на нашу дитину! До того ж у тебе вже є шуба, навіщо тобі ще одна? Якщо ти так хочеш, то давай тобі на наступний сезон купимо? Обіцяю, яку захочеш!

Марія була непохитною:

– На нашу дитину заробиш ти! Ти чоловік, годувальник, повинен нас утримувати! А стара шуба? Вона так і називається – стара! Хочу нову!

Чоловік, звісно, засмутився. Марію можна було б зрозуміти, якби її чоловік був скупердяї й ніколи не давав їй грошей. Але ж ні, практично ні в чому їй Антон не відмовляв. І сама вона працює. Сім’я живе в повному достатку.

Довелося Антону брати кредит, щоб до народження дитини оформити квартиру, як було задумано, Зате Марія ходить в новій шубі. Восени.