-Я ніколи нічого не плутаю! Він побив мого сина на дитячому майданчику

Насті тоді було 8 років і вчилася вона в третьому класі. Вона завжди була меншою за своїх однолітків. Маленька, худенька, сором’язлива дівчинка.

І у неї була подруга, така ж маленька і худенька дівчинка Саша. От тільки Саша була дочкою спортсменів і її з маленького віку батьки вчили всьому, що самі вміють. З огляду на те, що тато займався східними єдиноборствами, а мама – спортивною гімнастикою, то дівчинка вміла багато і досягла успіху в спорті до своїх 7 років.

Одного разу на вулиці я гуляла з дівчатками. У дворі неподалік від них гуляв місцевий хуліган, хлопчисько років 10, великий такий і нахабний. Він вважав, що цей двір належав йому і робив там те, що хотів. Діти його побоювалися і стороною обходили. Я сиділа на лавці в сторонці і спостерігала за грою дівчаток.

На гірці каталися дітки постарше, в пісочниці возилися малюки. Повна ідилія. І тут цей «юний господар двору» йде. Пройшов по пісочниці, ламаючи пасочки, загнав м’яч  хлопчика за межі майданчика і попрямував до гірки. Там стояли три дівчинки, років по 12, але зростом з цього хулігана. Він підійшов до них і став палицею піднімати їх спідниці, то в однієї, то в другої, то у третьої. Дівчатка відходили від нього в сторону, зупиняли спіднички та лаялися на нього. А він тільки сміявся.

Подружка моєї дочки, ця маленька і безстрашна Саша, якій в родині прищепили правильні манери поведінки, була обурена. Вона кинула грати й підійшла до хулігана зі словами:

– Як тобі не соромно так робити! Чоловіки повинні захищати дівчаток, а ти їх ображаєш.

Хлопчик розгубився .. Він дивився з подивом на малявку, зростом йому в пояс, яка наважилась йому зробити зауваження. Дівчата ті, швиденько втекли.

– Ти хто така! – він став в позу, руки в пояс і став її розглядати уважно.

Моя дочка теж до них підійшла. Я напружилася і вже хотіла встати з лавки та захистити дівчаток, як сталася це. Хуліган, не подивившись, що перед ним маленька дівчинка, штовхнув її. Саша відсахнулася від нього і швидко завдала удар (Видно добре у тата вчилася). Хлопчик вмить опинився на землі. Після чого встав, …. і став голосно ридати й терти очі кулаками. Всі на майданчику засміялися і він швидко втік з плачем.

Увечері було продовження цієї історії. Ми пили чай разом з батьками Сашка у них вдома. (Дівчинка просила мене нічого їм не розповідати про подію). У двері подзвонили. Двері відчинила Катя, мама Саші. На порозі стояв великий високий чоловік:

– Ваш Саша образив мого хлопчика.

– Ви нічого не плутаєте?

– Я ніколи нічого не плутаю! Він побив мого сина на дитячому майданчику.

Здивована Катя навіть не сказала, що у неї дочка, а не син і просто покликала Сашу до себе. Коли в коридор вийшла маленька, худенька, тендітна дівчинка, в очах цього чоловіка стояло німе запитання.

Ми всі вийшли в коридор і спостерігали за німою сценою – як великий чоловік дивився на маленьку дівчинку. Потім він повернувся до сина.

– Це вона тебе побила ??

– Вона, – кивнув головою хлопчик.

Чоловік дав міцний потиличник своєму синові, потім вибачився перед моїми знайомими й пішов, гнівно дивлячись на хлопчика.

Коли двері зачинилися, нам довелося розповісти про те, що сталося. І потім ми ще довго згадували очі цього чоловіка і сміялися.