Я не витримала і розповіла батькам дитини всю правду про няню…

Зараз я в декреті. Кожен день ми з моєю маленькою дочкою виходимо у двір на дитячий майданчик. Місто у нас не дуже велике, тому майже завжди одні й ті ж люди гуляють.

Одного разу я побачила, як одна бабуся з внучкою гуляє, але зверталася вона до неї весь час дуже грубо. Смикала, підвищувала голос, а могла і зовсім про неї забути і базікати по телефону. Якось почувши краєм вуха, що ніяка ця не бабуся, а няня, я вирішила зробити зауваження, що не можна так з дитиною поводитись! На що була отримана відповідь, що це зовсім не моя справа. А дівчинка  ще не говорить і, звичайно, нічого відповісти на все це не може.

Відомо, що чужих дітей не буває, і моє серце просто обливалося кров’ю. Я не могла придумати, що мені робити! Але в один вихідний день ця дівчинка була на прогулянці не з нянею, а з батьками. І я, недовго думаючи, підійшла до них і все розповіла. Вони були в шоці і дуже розлютилися! Ще б пак! Батько дівчинки  подякував мені, сказавши, що сьогодні ж жінку цю звільнять.

Через тиждень я побачила цю дівчинку вже з новою нянею, милою і товариською. Нарешті, я заспокоїлася, щиро сподіваючись, що ту стару хамку більше ні в одну сім’ю не візьмуть! І нехай мені скажуть, що я «здала її», я вважаю, що виконала свій обов’язок!