Я мріяла стати схожою на неї, але відверта розмова змусила мене задуматись

Два роки тому я влаштувалася працювати в велику успішну компанію. Я дуже любила свою роботу,  виконувала її прекрасно. Моєю мрією було стати схожою на мою начальницю.

Марина Денисівна була успішною, розумною, ефектною і забезпеченої жінкою. На той час їй було всього 32 роки, а вона вже досягла таких висот. Складалось враження, що  вона жила життям моєї мрії. Однак зовсім скоро моя думка змінилася…

Я випадково зустріла її в торговому центрі. На вихідних ми з моїм чоловіком вирішили купити дещо з одягу і в одному з магазинів перетнулися з моєю начальницею. Мій чоловік вирішив скористатися моментом і пішов до сусіднього магазину техніки, вважаючи, що з жінкою мені буде набагато цікавіше вибирати одяг.

Ми розговорилися з Мариною Денисівною:

– Ви заміжня? – запитала начальниця.

-Так. – відповіла я. – Уже третій рік.

– А діти є? – цікавилась Марина Денисівна.

– Ще немає, але через пару років плануємо завести. – відповіла я.

– А у Вас як на особистому фронті?

– Стабільно. – сказала Марина Денисівна і розсміялася. – Постійного чоловіка немає вже кілька років.

– Чому? Ви ж така красива, успішна і заможна жінка. Всі Вам заздрять. – здивувалася я.

Своїми словами я дуже зачепила Марину Денисівну. Вона почала говорити дуже відверто і помітно нервувати.

– Розумієш, моєму життю заздрять марно. – сказала Марина Денисівна. – Особистого життя немає, живу одна у величезній квартирі, батьки мої давно виїхали за кордон. Постійно на самоті, хоча навколо мене дуже багато людей, але по-справжньому близьких немає. На жаль, у мене немає навіть подруги, якій я могла б зателефонувати та поскаржитися на свої проблеми…

– Чому ж так сталося? – запитала я.

– Сама винна. – сказала Марина Денисівна. – Кілька років тому, я крім роботи нічого і нікого не помічала. Всі сили та увагу направляла в улюблену справу. У мене закохувалися хороші чоловіки, пропонували вийти за них заміж, подруги теж тяглися і хотіли зі мною спілкуватися, а мені було не до цього… І ось тепер я багата, успішна… і дуже самотня. Кар’єра і гроші – це добре, але справжнє щастя не в цьому. Щира людська любов – ось справжній скарб. Можливо, ти будеш іноді зі мною спілкуватися, крім роботи та ходити за покупками?

– Із задоволенням. – відповіла я.

Слова начальниці змусили мене серйозно задуматися. Останнім часом, я зовсім мало часу проводила зі своїм чоловіком,  а з подругами бачилася востаннє 4 місяці тому. У мене була мета – піднятися по кар’єрних сходах.

Тепер я трохи стримала свій запал. Звісно, я дотепер хочу знайти успіх у своїй професійній сфері, але я не хочу платити за це таку велику ціну і залишитися на самоті. Людське щастя не замінять ніякі суми грошей і високі посади.