Я була приголомшена дізнавшись, чому вона фотографується в різному одязі в нашому магазині

Працюю вже два роки в супермаркеті, сиджу на касі. Робота не надто оплачувана, але для вісімнадцятирічної студентки заочного відділення кращу роботу знайти важко. Більшість колективу молодь, відносини в нас хороші.

Нещодавно одна дівчина разів десять прийшла, змінюючи вбрання. Начебто, в сукні була, а вже знову тут, але в блузці та штанцях, а через 15 хвилин же в шортах і футболці. Ми навіть на камерах дивилися, що ж вона робить. У блузці вона зробила селфі на фоні овочів і фруктів, в кофті – біля сосисок і ковбас, в сукні – сфоткалась біля холодильника з рибою. Ми посміялись: всяке буває, може, людина портфоліо тематичне робить?

Через пару днів колега розповіла про причини цього переодягання.  Сестра співробітниці є найкращою подругою цієї дівчини, Марії, яка похвалилася своєю винахідливістю. Марія вже три роки працює вдома, а її свекруха, вважаючи, що Марія нічого не робить з ранку до вечора, внадилася до неї приїжджати без попередження.

Приїде, у двері дзвонить. Якщо Марія не відкриває, то гостя відразу своєму синові дзвонить, а той – дружині та починає допит влаштовувати: чому його мама стоїть в під’їзді, адже Марія вдома. Причому варто Марії відкрити двері після дзвінка чоловіка, як в під’їзді вже нікого немає: образившись свекруха йшла, потім тиждень жаліючись всіх навколо, що її, таку чудову, проігнорували.  Душ, балкон, не почула дзвінок у двері – не виправдання для того, щоб проґавити візит світлої особи.

Марія втомилася відволікатися від роботи: свекруху ж розважати треба, чаєм поїти, випічкою особисто приготованими пригощати. Однак Марія зайнята, в неї робота. Але хіба це поясниш людині радянської епохи? Вона не усвідомлює, що працювати, не виходячи з дому, можна і багато людей саме так працює.

Ось Марія і придумала: коли чоловік буде їй дзвонити та обурюватися, що вона від його мами забарикадувалася і не впускає, то Марія буде відправляти йому селфі – вона в магазині й скоро повернеться. «За цей час, який я теоретично буду йти з магазину додому, свекруха вже звалить!» – зраділа своїй винахідливості Марія.

Ми посміялися над її винахідливістю, колега навіть замислилася – а чи не зробити й собі пару-трійку подібних знімків? Оберіг від непроханих гостей. А ось ще одна наша колега, вона у нас найнеприємніша особа в колективі, обурилася діями Марії:

– Ніякої поваги! Ось мій син таку ж знайшов – ні доброго дня, ні до побачення. Добре влаштувалася дівчина: як можна маму за порогом тримати? Свою ж матір, мабуть, завжди запрошує, це чужу не шкода!

Ця дама зі служби захисту прав свекрухи охрестила нас хамками невдячними. Мовляв, для нас чоловіків їх мами навчають і виховують, а ми в пояс щодня кланятися забуваємо і на поріг не пускаємо. Ось як!

Не дивно: шастати без запрошення і заважати людині працювати – ні, не хамство, як ми тільки могли таке подумати? А зробити що-небудь, щоб зберегти собі здорові нерви – хамство. І де справедливість?