Виїжджаю з двору і бачу …

Якось вирулюючи з двору, бачу таку картину: вискакує хлопець, в руках оберемок червоних троянд, щосили біжить до зупинки, але не встигає.

Автобус зачинив двері і стрімко рушає. Хлопець зупиняється на секунду, а потім починає кидатися з одного боку в інший бік.

Шкода стало, та й про карму свою згадав. Вирішив допомогти, а раптом  зарахується. Підвіз я його. Виявилося, зовсім недалеко, пару зупинок.

Повернувся додому, поїв, ліг на диван і успішно забув про цю пригоду.

Пройшло пару місяців і раптом дзвінок.

– Привіт. Ми дівчинку чекаємо. Хочемо тебе хресним покликати. Згоден?

– Ви напевно номером помилилися.

– Неа. Пам’ятаєш,  ти хлопця підвозив з червоними трояндами?

– Ага …

– Це я. З дівчиною ми помирилися тоді. Виявилося, що вона була вагітна, але образилася і  не говорила мені нічого, їхала аборт робити … А ти врятував!

Хлопець запам’ятав номер машини. Потім через знайомих в ДАІ дізнався номер телефону і вирішив віддячити.

Ось так життя розпорядилося. Подарувало мені відразу і кращого друга, і маленьке карооке диво – похресницю. Пишаюся собою, що не проїхав повз.

Не втрачайте подарунки долі!

Сподобалося? Поділіться з друзями!