Виїжджаю з двору і бачу …
Якось вирулюючи з двору, бачу таку картину: вискакує хлопець, в руках оберемок червоних троянд, щосили біжить до зупинки, але не встигає.
Автобус зачинив двері і стрімко рушає. Хлопець зупиняється на секунду, а потім починає кидатися з одного боку в інший бік.
Шкода стало, та й про карму свою згадав. Вирішив допомогти, а раптом зарахується. Підвіз я його. Виявилося, зовсім недалеко, пару зупинок.
Повернувся додому, поїв, ліг на диван і успішно забув про цю пригоду.
Пройшло пару місяців і раптом дзвінок.
– Привіт. Ми дівчинку чекаємо. Хочемо тебе хресним покликати. Згоден?
– Ви напевно номером помилилися.
– Неа. Пам’ятаєш, ти хлопця підвозив з червоними трояндами?
– Ага …
– Це я. З дівчиною ми помирилися тоді. Виявилося, що вона була вагітна, але образилася і не говорила мені нічого, їхала аборт робити … А ти врятував!
Хлопець запам’ятав номер машини. Потім через знайомих в ДАІ дізнався номер телефону і вирішив віддячити.
Ось так життя розпорядилося. Подарувало мені відразу і кращого друга, і маленьке карооке диво – похресницю. Пишаюся собою, що не проїхав повз.
Не втрачайте подарунки долі!
Сподобалося? Поділіться з друзями!