Витратила заначку чоловіка, а тепер думаю, в кого позичити грошей

Раніше я працювала на роботі та отримувала непогану для нашого містечка зарплату. Втім, тепер все змінилось і я вже рік сиджу в декреті. Минулого місяця вкрай  гостро постала проблема нестачі грошей навіть на їжу. Всі запаси продуктів на чорний день практично скінчилися, наші заощадження потихеньку розтанули, а зарплати чоловіка за умови величезних витрат на дитину нам катастрофічно не вистачає.

Останніх пів року ми  постійно сваримось через гроші. Просити чоловіка шукати іншу роботу дуже страшно, адже ми не можемо дозволити собі навіть місяць сидіти без його скромної зарплати. Але вибирати між памперсами та хлібом теж стало нестерпно. Я вже не кажу про покупку сезонних речей типу куртки або взуття. Про таке я і зовсім мріяти боюся.

Вчора я полізла в комод розбирати речі. Там валялися старі альбоми, зошити, дещо з особистих речей чоловіка і всяка дрібниця. У цьому непотребі я випадково знайшла заначку чоловіка. Я не знала як поводитися тепер в такій ситуації.

Першою реакцією було гостре бажання зателефонувати чоловіку і приперти його «до стінки». На що він відкладав гроші? І куди він їх планував витратити? І чи не гризла його совість? Адже він відклав вже пристойну суму, в той час, як дружина і дитина сиділи, можна сказати, роздягнені та голодні.

Я трохи подумала і вирішила поступити розумніше. Увечері сказала чоловікові що дуже потрібні гроші на продукти для дитини та попросила його зайняти у друзів. При цьому акуратно запитала про те, чи немає у нього відкладених грошей з зарплати, раптом ми не все витратили.

Бюджетом в сім’ї розпоряджається він, але я знаю скільки він отримує, прошу дати певну суму і йду за покупками. Чоловік сказав що зайвих грошей в нашому бюджеті не водиться і попросив почекати пару днів до зарплати, при цьому пообіцявши зайняти пару тисяч у друга. У підсумку я зрозуміла: про заначку він розповідати не буде.

На наступний день я була така зла, що дістала гроші з комода і не повернула їх назад. Всю суму я витратила практично до копійки. І вже вдома зрозуміла що зробила це даремно. Коли чоловік побачив повний холодильник і гору памперсів та дитячих речей, він кинувся до комода.

Ці  гроші він взяв у замовника, якому збирався робити ремонт. 10 тисяч треба було витратити на матеріали, а говорити про свій лівак чоловік не став, оскільки хотів мене порадувати своїм підробітком, коли отримає гроші за роботу.  Тепер ми разом телефонуємо знайомим і шукаємо тих, хто зможе зайняти грошей на пару місяців.

Але ж можна було уникнути всіх цих проблем і розповісти мені відразу! Злюся і на себе, і на чоловіка. Але тепер пізно каятися, адже чужа людина нам борг не пробачить.

А ще подумую знову вийти на роботу і дуже сильно почекати з другою дитиною. Вистачило мені декрету і  бідності по вуха.