Випадок в супермаркеті. До чого техніка дійшла !!

На Великдень Таня вирішила з’їздити до бабусі. Подзвонила бабусі напередодні

Жди, каже, їду в гості. А бабуся їй каже: купе Танечка, по дорозі паску. А то у нас тут черги. Та й не дійду я в магазин .. Таня, недовго думаючи і зайшла в супермаркет ввечері після роботи. Та й купила бабусі паску. Щоб потім не забути.

Вранці Таня зібралася до бабусі і бере природно паску, як вона і була, в пакеті з супермаркету. А сама міркує: паска то паскою, але треба бабусі і ще чогось взяти. Все таки свято. Не їхати ж з порожніми руками. І зарулює в той же самий супермаркет. А куди ще. Зручно же. Біля будинку.

Далі, дивіться, ситуація: Таня, разом з паскою в пакетику, думаючи про бабусю, преться в торговий зал. Набирає там Таня всякої всячини і до каси. Касир пробила і питає:

-А в пакетику то у вас що? – і руку простягає

– Паска, -говорить Таня. І притискає пакетик до грудей, – Але її пробивати не треба.

-Це ще чому? – запитує касир

-А я її у вас вчора купила, -говорить Таня.

-В сенсі ? – каже касир

-Ну я це … .вчора її купила у вас .Бабуся просила.

-А чек? – запитує касир ?

– Нема, – розгублено каже Таня.

-Ну значить пробиваємо, –  ствердно говорить касир

– Ні! – твердо каже Таня

– Ну як ні, чому ні?? – каже касир

– Тому що я за неї вже вчора заплатила, – каже Таня

– А мені то звідки про це знати, – здивувалася касир.

– А вам то навіщо про це знати, – теж здивувалася Таня.

Ну в загальному ми з вами вже знаємо, що Таня вчора паску купила. І Таня знає. А касир не знає. Тому до них підійшов охоронець. І ось стоять вони втрьох. Вірніше касир сидить. А Таня і охоронець стоять. Охоронець стоїть .Мовчить. Чекає. Незворушно. Профі.

Касир в останній раз подивилася на Таню, потім на охоронця, каже:

-Ну що Серьожа? .. І понеслося … Сережа руку з рацією до носа: «Перший, перший, я шостий. «Що у тебе там, шостий?» . »Покупець відмовляється платити?». «Злодюжка, чи що?» . “Та начебто ні.” «Грошей нема?» . »Та ніби є» ..

Коротше з’являється начальник варти, ну або хто там у них. Хто всі такі сітуейшн розрулює. Весь такий вселяє довіру. Таня аж зраділа. Зараз, думає, все благополучно і закінчиться. Посміхається йому назустріч. І каже: “Христос Воскрес!” Той спіткнувся і питає:

-Чого ?? – Потім стрепенувся: – Ну це зрозуміло. А у вас що трапилося? Ось Таня з касиром йому хвилин десять ситуацію пояснювали. Кожен по своєму. Він послухав, послухав і каже Тані: – Пройдемо, громадянка. Тому що, хоч народу і мало, але за Танею людини три вже стоять. Мабуть їм теж цікаво стало: як це, людина паску вчора купила, а виносить тільки сьогодні ?? Ну ось повели охоронці Таню кудись всередину службових приміщень. Мовчки. Таня запитує на ходу:

– Обшукувати будете?

Охоронець так здивовано: – Навіщо обшукувати? – Ну як, навіщо ви тоді мене ведете кудись? Я до бабусі спізнююся.

– Але ви ж товар оплачувати відмовляєтеся? – оплатіть і їдьте куди хочете.

-Я ж вам вже багато разів говорила. Я паску купила вчора. Купила і оплатила. А чек не взяла. А сьогодні мені треба було для бабусі ще продукти купити. Бабуся старенька, розумієте?

-Тоді навіщо ж ви ць паску в зал понесли, а? – чому в камері не залишили, – начкар навіть сам отетерів від такої простої і геніальної думки.

-А навіщо?? Я ж її ВЧОРА купила, – пояснила Таня.

-Це ми зараз перевіримо, -говорить начкар. Зайшли, коротше, в кабінет. Перевірили у Тані документи. Включили вчорашній запис з камер на вході:

– Коли ви, кажете, вчора були?

-Годині в восьмій.

Півгодини мотали ранкову запис, гальмуючи на схожих силуетах … ..Пока Таня не нагадала:

– Вечора. О восьмій вечора ж.

Ніхто не матюкався. Що ти! Профі. Стали шукати ввечері. Знайшли швидко. Хвилин через двадцять. Як Таня входить. Хвилин через двадцять, як виходить. З чимусь, дуууже нагадує паску. Ура !! Всі полегшено зітхнули.

-Ось бачите! Я ж казала, – раділа Таня, – а ви мене три години протримали.

– Ну що поробиш, така у нас робота, ви вже нас вибачте, -сказав начкар

Взагалі, думала Таня, вони хороші хлопці, щиро хотіли допомогти. Залишилося розписатися на якомусь папері і терміново бігти до бабусі … Як раптом охоронець, який весь час до цього мовчав, підстрибнув на місці:

-Стійте! Але на записі же не видно, що це та ж сама паска!

-В сенсі, – напружився начкар

-Ну як, хвилюючись затараторив охоронець, – ось я купив вчора паску. Вночі зжер. Прийшов вранці, взяв іншу і говорю: «Ой, це вчорашня паскя». Начкар на Таню строго так подивився.

– Я на ніч не жру, – ображено відповідає Таня

А начкар зиркнув недружелюбно на охоронця, зло тицьнув сигарету в попільничку і каже:

-Так у якій годині ви говорите прийшли сьогодні в магазин?

Потім чекали ранковий запис. Тому що ще не заархівували. Не дочекалися, пішли в операторську. Дивитися прямо з моніторів. Шукали довго. Тому що, як виявилося Таніни годинник поспішав на 15 хвилин. Нісенітниця якась, та ?. Ніхто не матюкався .Школа. Три рази дивилися, як Таня на записі входить через турнікети. З пакетиком, що має форму паски. І на цьому ж записі було видно, як охоронець, замість того, щоб контролювати прохід покупців, шкіриться комусь за кадром і по телефону базікає.

– Вибачте, сказав начкар Тані і вийшов. ..Матюгався там … Ну що ж..Не при дамі, слава Богу)). Загалом все вирішилося благополучно..Таня вже нікуди не поспішала. Начкар дописував папір з почуттям виконаного обов’язку. І тут в кабінет, залучена загальним ажіотажем, увійшла адміністратор. Тітка добродушна і весела.

-Христос Воскрес! – Михалич. Чого шумиш в свято? -І на Таню так серйозно глянула: – Чого трапилося то, а?

– Так ось, жінка вчора паску купила, а сьогодні з нею в зал зайшла. А мої долбо …, мм, співробітники, не встежили. Довелося всю картину з учорашнього дня відновлювати. Скільки часу угрохали. Што ти. А що робити? Але з’ясували все, Слава Богу..Техніка! Її не обдуриш !! -І палець вгору підняв для переконливості.

Таня на підтвердження радісно головою кивала.

Адміністратор на всіх подивилася і каже:

– Так паски вчора ще скінчилися. Нема їх. Ну ви, блін, даєте)) І пішла сміятися по коридору ….