Випадково дізналась, для чого свекруха брала гроші в мого чоловіка

Ми з чоловіком вже давно не підлітки й для кожного з нас це вже другий шлюб. У кожного з нас була своя квартира. Квартири ці були невеликі, однокімнатні. Ми все обговорили і вирішили їх продати, додати грошей з накопичень і купити нормальну трикімнатну квартиру, адже у планах було народження двох дітей.

Квартири продали швидко, купили хорошу простору квартиру і зараз там триває капітальний ремонт. На час ремонту свекруха нам запропонувала пожити в її квартирі, оскільки вона все одно до середини жовтня живе на дачі, а її квартира стоїть порожня. Ми погодилися, тому що грошей на ремонт і так йде багато.

Свекруха дійсно живе на дачі, іноді приїжджала помитися, продуктів прикупити, відпочити трохи. Але тепер почався сезон збору врожаю. Свекруха, навантажена сумками, через день їде додому, консервує, переробляє все, злиться, що ми не допомагаємо,  не возимо все це з дачі додому, а їй доводиться тягати все на собі.

Я намагалася пояснити, що у нас зовсім немає часу. Ми на роботі зайняті до вечора, хапаємося за підробітки, оскільки грошей треба багато, у вихідні то у квартиру щось купуємо, то іншими справами займаємося, то працюємо. Консервовані продукти її нам не потрібні. Ми для себе зробили кілька баночок огірків і зварили те варення, яке нам подобається. А всі ці промислові масштаби нас не цікавлять.

Свекруха робить заготовки і для сім’ї дочки, там консервацію сильно поважають, але допомагати релігія не дозволяє. Надлишки свекруха продає на ринку взимку. Нещодавно вранці я, збираючись на роботу, почула розмову свекрухи і чоловіка:

–  Мамо, я сам  всю комуналки оплатив, всі рахунки оплатив теж, продукти тобі на дачу купив, цукру 25 кг купив. Які ще гроші?

– А такі гроші. Зарплату отримав, а матері не дав ні копійки. Квартиру продав, а матері не дав ні копійки. Борг повернув, а зверху не дав ні копійки. Не справедливо, синку! Ви добре заробляєте і матері можеш допомагати як і раніше.

– Мамо, у нас зараз великі витрати й немає зайвих грошей.

– Грошей, синку, завжди зайвих немає. І у матері їх зайвих немає. Раніше ти завжди з зарплати давав матері гроші, а як одружився, так перестав.

– Але ти ж бачиш, які у нас витрати.

– Витрати, синку, у всіх є.

– Скільки тобі грошей треба і для чого?

– Мені треба 5 000.

– Для чого? Ані віддати? Вона нехай йде працювати.

– А ти не вказуй, ​​як сестрі жити. Будуть у тебе діти, будеш ними командувати.

– Мама, я кожен місяць даю тобі гроші, а ти їх кожен місяць Ані віддаєш. Так вона ніколи працювати не піде. Немає у мене грошей і до кінця року не буде. Скажи, що тобі купити, і я куплю, але грошей більше не дам.

– Даси, синку. Як миленький даси! А то дуже жирний шматок відхопила твоя дружина. Не забагато їй буде?

Я прийшла в кухню і свекруха замовкла. Повисла безглузда пауза, яку порушив чоловік:

– Хто з наших знайомих квартиру здає? Найближчими днями ми йдемо жити на квартиру. Мамо, а Ані передай, що мій гаманець для неї закритий назавжди.

– Що ти, синку! Який гаманець? Які гроші? Яка квартира? Живіть, діточки, а я на дачу сьогодні поїду. Мені там добре.

Увечері свекруха поїхала на дачу і майже тиждень її немає. А мені от цікаво, чи зобов’язаний брат утримувати свою заміжню і здорову сестру, яка не працює і не збирається, хоча діти вже давно пішли в дитячий садок? Що вона робить і на що сподівається?