Викрити чоловіка було досить цікаво

Ми з чоловіком були вже шість років одружені. Наша дочка цього року почала ходити в садок і часто хворіти. Остання хвороба виявилась серйозною.

Ми лежали в лікарні два тижні. Чоловік щовечора до нас приходив, відвідував. Все з нетерпінням питав:

– Ну коли вас вже випишуть?

Спочатку я планувала зробити сюрприз – виписатися і приїхати додому, не повідомляючи чоловікові дату виписки. Але та кількість речей і предметів побуту, які я притягла до лікарні, не залишила мені шансів.

Чоловік приїхав, забрав нас з лікарні і привіз додому. На жаль, особливої ​​радості у нього на обличчі я не бачила. Та й вдома було все якось дивно: чи то відчуття незрозуміле, чи то не відомо що. У перший вечір вдома, я читала дочці казку і думала: ” Хто їв з моєї тарілки? Хто спав на моєму ліжку?”

І тут у мене в голові щось клацнуло: чоловік поміняв білизну на нашому ліжку. Хоча, він настільки побутовий інвалід, що навіть не в курсі, де у нас вдома чиста білизна лежить.

Я приспала дитину і пішла у ванну. Залізла в пралку, дістала звідти брудне простирадло. Від нього мало того, що смерділо чужими духами, ще й кілька довгих чорних довгих волосин впало на білу плитку ванної. Я, схопивши докази та озброївшись праведним гнівом, помчала до невірного чоловіка влаштовувати скандал. Йдучи по квартирі до спальні, я помітила ще пару дрібниць: штопор лежав на підвіконні в вітальні, келихи в стінці були з розводами, килимок біля ліжка з мого боку лежав не так, як зазвичай.

– Що це? – я потрясла чорним волоссям перед очима у чоловіка.

– А я звідки знаю? – знизав плечима чоловік.

– Білизну чому поміняв? В очі мені дивись! – насупилася я.

– Так, брудна була, ось і поміняв.

– Так? Так ти простирадло з підковдрою і наволочками в колір підібрав? Волосся звідки? – я була на межі крику.

– Згадав, Аліса приходила в гості, ось і натрясла. Не кричи, ти ж знаєш, я люблю тебе і крім тебе мені ніхто не потрібен!

Бреше. Явно бреше, сестра чоловіка – натуральна блондинка, натуральна. І якби вона пофарбувала своє волосся в кардинально протилежний колір, то я б про це знала: Аліса викладає по сто фоток кожен день, навіть з туалету.

– Завтра ввечері до неї сходимо в гості й ти сама переконаєшся! А зараз – ти мене образила своєю недовірою. На добраніч! – чоловік ліг в ліжко і відвернувся від мене.

Яким же було моє здивування, коли наступного вечора я побачила ефектну брюнетку. Аліса дійсно пофарбувала свою красу і стала дуже схожа на відьму, якою і була. Скажімо так, тепер зовнішній вигляд повністю відповідав внутрішньому змісту. Перед чоловіком я вибачалася довго.

Моя недовіра, на його думку, дала йому привід ходити з друзями в бар, коли він хоче і приходити додому з роботи, коли йому заманеться. Я нутром чула – справа в коханці, але доводилося мовчати, адже не спійманий – не злодій. Лежу я в ліжку, гортаю стрічку на телефоні, бац – фотки з салону краси місцевого: до і після. І сидить там блондинка і брюнетка Аліса.

Я написала адміністратору з проханням розповісти мені, коли ця дівчина пофарбувалася. І я мала рацію: на наступний день після нашої з дитиною виписки з лікарні! Спонукати Алісу на такі кардинальні зміни зовнішності, була здатна тільки чимала сума грошей. Я знала, що чоловік збирав на відпочинок, залізла в заначку чоловіка – там порожньо. Ось, думаю, скотина. І сестра його нітрохи не краща – гулянки його покривала.

Я зібрала його речі, поки він був на роботі, взяла його кредитну карту і ми з дитиною гарненько закупилися, витративши майже все до копієчки. Маленька компенсація за зганьблену подружню вірність.

Прийшовши додому, чоловік просив вибачення. Бачачи моє відчужене обличчя, розкричався:

– Так, зраджував. Так, сюди водив. А ти себе в дзеркало бачила, жирна корова?

– Пішов геть, придурок! А то поліцію викличу! – кричала я у відповідь.

– Ти ще на колінах приповзеш!- кинув чоловік на прощання.

Так мій шлюб і закінчився. А Аліса мені потім дзвонила кілька разів, гроші вимагала за зіпсоване волосся:

– Я ж через тебе пофарбувалася, щоб шлюб твій врятувати. Так що ти мені винна!

Та й чоловіка колишнього бачила пару раз, в обнімку з довговолосою брюнеткою. Одного не розумію – брехати-то навіщо було? Сказав би – розлюбив, не хочу бути з тобою, давай мирно  розлучимось. Для чого коханку в мою квартиру водити?