Видали дочок заміж і одразу розлучились
Віра і Степан познайомилися на початку 90-х. Він – бізнесмен, вона – симпатична студентка – першокурсниця. Любов, бурхливий роман, весілля. Через два роки в сім’ї народилася перша дочка, ще через два – друга.
Віра, як і належить, сиділа в декреті з дітьми, а Степан продовжував налагоджувати бізнес. У ті складні часи молода сім’я жила, як на гойдалці: то все дуже добре в матеріальному плані, то все дуже погано. Не тільки в фінансовому, а й у моральному плані перші десять років шлюбу були такими ж «гойдалками». Коли з грошима проблем не було, Степан любив пожити «на повну котушку»: алкоголь, ресторани, сауни …
Віра здогадувалася, що до всього цього додавалися, швидше за все, і інші жінки. Тим більше непрямих доказів було достатньо. Але Віра любила чоловіка, плакала в подушку і терпіла. Їй не хотілося залишатися однією, адже дочкам потрібен батько, та й на роботу вона так і не вийшла офіційно після декретів, займалася лише шиттям на замовлення на дому.
Коли дівчатка підросли, а економіка країни трохи стабілізувалася і бізнес Степана став більш-менш стабільний, однак сам чоловік, який звик уже до розгульного життя, кращим не став. Не сказати, щоб він у відкриту ображав дружину або дітей, ні, все було цілком пристойно, тільки от паралельно з сім’єю у Степана було якесь своє окреме, нікому невідоме життя …
Обговорити це Віра зважилася тільки, коли дочкам було 15 і 17 років:
– Степан, а може розлучимося? Адже ми давно з тобою просто сусіди …
– Віра, ну що ти кажеш? Живемо і живемо, адже нормально все! Почекай, от дівчат заміж віддамо, а там розлучимося, якщо вже ти так хочеш.
Вірі було важко, але вона погодилася. Однак чекати довелося ще майже десять років. Старша дочка вийшла заміж через шість років після цієї розмови, а молодша через сім.
Коли молодша дочка Інна поїхала до чоловіка, Віра зрозуміла, що залишилася в цьому домі зовсім одна. Ось навіть вставати вранці нема чого … Готувати немає для кого, вдома чистота, смітити нікому … Як жити долі? Віра чула, що це називається «синдром спорожнілого гнізда» і це просто треба пережити. Але в нормальних то сім’ях це переживають удвох з чоловіком, а Степан весь час десь … невідомо чим займається і з ким …
Раніше Віра намагалася цікавитися, але він віджартовувався і говорив, що їй не треба знати всього цього, згодом вона зовсім перестала щось питати. У них нічого спільного, вони давно нікуди не ходили разом, спали по різних кімнатах останні 15 років. Зараз, коли Вірі нема на що відволіктися, жінку це дуже дратує.
Віра відчуває себе абсолютно нікому не потрібною, не реалізованою в цьому житті жінкою. Їй хочеться почати інше, нове життя, нарешті зайнятися тим, чим вона завжди мріяла. Віра хоче, на старості років, відкрити своє ательє, вона зробила хороші накопичення для цієї справи.
Степан не став опиратися. Вони з Вірою розлучилися, але залишилися в дружніх відносинах. Тільки ось дочки дуже переживають через те, що батьки тепер не разом.