– Ви ж її годуєте, от і годуйте далі. Це – ваш прямий обов’язок. Я їй віддавати нічого не збираюсь, а якщо мама помре з голоду, це буде на вашій совісті!

Мабуть, я далеко не єдина людина, кому не пощастило з родичами. Якщо чесно, то краще б мій чоловік був єдиною дитиною в сім’ї.

Молодша сестра мого чоловіка – хронічний скиглій. Втім живе вона цілком забезпечено. Вони з чоловіком їздять відпочивати два рази в рік, але при цьому вона всім жаліється, як їй погано живеться. Вона ходить, обвішана золотом з ніг до голови, але ниє що грошей немає ні копієчки, що ні на що не вистачає.

Мало того, що ця інтриганка намагається оббирати мого чоловіка, під приводом «їсти нічого», вона ще й забирає всю пенсію у свекрухи. Останні пару років маму чоловіка, Ганну Іванівну, утримуємо ми. Адже свекруха спочатку віддала доньці всі свої накопичення, а тепер ще й платить щомісячну данину в цю бездонну утробу.

Якось я заїжджала до мами чоловіка – взяти платіжки щоб заплатити за квартиру, а на виході з під’їзду зіткнулася з Вірою, сестрою чоловіка. І я її не впізнала. Гламурна інстаграм-діва виглядала немов бомжиха: безформні ганчірки, нечесане волосся, у неї на пальцях не було жодного кільця, навіть обручки. Презирливо хмикнув в мою сторону, вона пройшла повз, навіть не привіталася.

Я прийшла додому і стала розглядати фотографії Віри: тут вона в ресторані, тут вона на пляжі під пальмами в середині січня, тут вона вештається по магазинах. І я для себе вирішила: досить! Для того, щоб годувати свекруха, купувати їй ліки та оплачувати комуналку, у нас йде майже третина сімейного бюджету. Якщо свекруха хоче віддавати пенсію дочці, зовсім не думаючи про себе, то чому я повинна думати про те, щоб у Ганни Іванівни була їжа в холодильнику?

Ні, я їй не заздрю. Чому заздрити-то? Красивому життю? А толку від цього життя, якщо чоловік розпускає руки й ходить направо і наліво. А бита буває вона частенько. Тоді на красивих фотографіях вона в окулярах на половину обличчя.

Тиждень тому я в останній раз прийшла допомогти матері чоловіка, принесла їй продукти та скупила половину аптеки. Я спробувала відкрити очі Ганні Іванівні: показала їй інстаграм Віри, пояснила, що її дочка або у відпустці, або в ресторані – у неї всього два стани.

– Ти заздриш моїй дочці! І завжди їй заздрила! Давай пакети і йди звідси. – Ганна Іванівна навіть мене не дослухала.

Вдома я серйозно поговорила з чоловіком і пояснила йому причину, по якій ми перестаємо утримувати його маму. Адже якби вона дійсно потребувала – навіть питання такого не виникло б. Але те, що вона сама віддає всі гроші «голодуючій» дочці та вимагає повного утримання з сина – це, як мінімум, несправедливо.

Обманювала Віра свою маму по-крупному: у них з чоловіком була у власності халупа на околиці, де ремонту не було років 30. Туди-то і приїжджала Ганна Іванівна в гості до доньки та бідкалася, в яких умовах живе її кровинка.

Маячня, скажете Ви. Але бажання володіння додатковим джерелом доходу взяло верх – пенсія у свекрухи пристойна – 6 тисяч в місяць. Чоловік зі мною погодився – на цю заощаджену третину наших грошей, ми могли багато в чому поліпшити свою якість життя.

Грошей ми свекрусі більше не давали. Отримавши пенсію на початку червня, Ганна Іванівна віддала гроші бідній донечці. І почала телефонувати нам:

– Ну ви де там? Вже четверте число, за квартиру платіжки прийшли, оплатити треба. Та й у мене вдома – нічого їсти. Я чекаю. Сьогодні, завтра пізно буде – з голоду помру.

– Мама, пробач, у нас грошей немає. Ми вирішили напружитися і виплатити іпотеку раніше. Так що давай, діставай свою пенсійну заначку – ти ж говорила, щось збираєш і поки на це живи. А як тільки у нас зайві гроші з’являться, то ми відразу до тебе. Але це буде не скоро. – твердо сказав чоловік мамі.

Мама чоловіка на нас образилася. Сьогодні подзвонила Віра, вона кричала в трубку про те, що у неї зривається поїздка в Таїланд через те, що її мама вимагає назад свою пенсію:

– Ви ж її годуєте, от і годуйте далі. Це – ваш прямий обов’язок. Бігом до мами й щоб все їй купили. Бігом, я сказала! Я їй віддавати нічого не збираюся – я вже путівку купила. Якщо мама помре з голоду, це буде на вашій совісті!

Ось так: комусь можна мати грабувати, а хтось повинен її через це годувати.