Вони покинули маму і забули про неї
У маленькому селі жила собі одна бабуся. Жила вона зовсім одна. З нею нікого не було: чоловік давно помер, а діти всі виросли і роз’їхалися, хто куди. Тільки бабуся залишилася в селі жити одна і про маленьке своє господарство піклувалася.
Коли діти покинули маму, то дуже рідко до неї приїжджали провідати, навіть онук своїх бабуся не бачила так давно, що не впізнала б їх, навіть якщо випадково б на вулиці зустріла.
Діти не приходили відвідати, говорили, що дорога далека і часу на все це немає. Та й дітей до бабусі ніколи не відправляли. Замість села вони їхали відпочивати в інші країни. Бабуся зла не тримала, вона все розуміла і прощала.
Тільки ось будинок бабусі був зовсім бідний: дуло, текло і не було сил в старенької полагодити його.
Якось в сусідній будинок приїхали жити нові мешканці. Вони виявилися прекрасними людьми і стали частіше до бабусі приходити. Вони навіть по господарству їй стали допомагати, а дітей бабусі все немає і немає.
І бабуся дякувала їм порадами по догляду за рослинами і тваринами, допомагала своїми красивими і цікавими історіями, розповідями.
Так іноді буває, що чужі тобі люди стають рідніше всіх!