Вона злякалась, коли побачила свого майбутнього свекра…

На вулиці було дуже холодно і почався сильний вітер. Валя вже дві години чекала на автобус. Вона дуже злилася на себе, адже вранці вона вирішила надіти тонку курточку в інститут і спідницю – їй хотілось виглядати стильно. Тепер підстрибуючи і пританцьовуючи на морозі, вона мріяла пошвидше добратись додому і зігрітись.

Раптом біля неї зупинилась машина, відчинилися двері.

– Давай залазь. Автобуса поки дочекаєшся – зовсім замерзнеш.

Валя недовго думаючи стрибнула в теплий салон автомобіля. Чоловік пристойний на вигляд, років 40-45. На даху авто прикручена новорічна ялинка.

– Куди тобі?

Валентина назвала адресу стукаючи зубами.

– По дорозі, – чоловік посміхнувся, -Поїхали. Слухай, Снігуронька, – у тебе алкоголь вдома є?

– Ні, я не п’ю, що ви.

-Я тобі не пити пропоную, а проводити профілактику простудних захворювань.

Чоловік посміхнувся, зупинився і попросив почекати пару хвилин. Повернувся з пляшкою вина і спеціями. Розповів, як робити глінтвейн. Валя кивала головою. Чоловік привіз її до дому, за дорогу не взяв ні копійки.

Валентина зайшла в квартиру. Потрапивши в тепло, зрозуміла, як втомилася за день і як замерзла сил не було, а голова почала нестерпно боліти. «Ну яке ще вино гріти – спати ляжу!»

У двері подзвонили. На порозі стояв той самий чоловік з пакетом.

-Ти як? Я тут тобі ліки привіз. І вино, звісно ж, ти не нагріла. Іди лягай. Сам все зроблю.

Валя аж рот відкрила від такого повороту подій, але послухалася … Чоловіка звали Михайло. Вони стали зустрічатися. Він допомагав їй по дрібницях: меблі пересунути, шпалери поклеїти, міг заскочити привезти сумку продуктів. У якийсь момент відносини переросли у щось більше.

Сказати, що Валентина закохалася, було б обманом, але уважний і турботливий Міша замінив їй батька, друга і коханця. Він не приховував що одружений, а Валя ніколи не цікавилася тієї його стороною життя.

Так пролетіло три роки. Валя закінчила інститут, їй запропонували роботу в сусідньому місті. Поїхала вона мовчки, нічого Міші не сказавши. Вирішила, що так буде краще. Він не шукав її.

Минуло ще три роки. Вона повернулася в рідне місто. Тут їй запропонували кращу роботу з високою зарплатою і перспективами для професійного росту. Вона познайомилася з колегою. Молодий, яскравий чоловік повністю її зачарував. Зустрічі переросли в міцну і сильне почуття.

Антон зробив їй пропозицію і того ж вечора, отримавши згоду дівчини, повів її знайомити з батьками. Коли вона зайшла в квартиру, то була приголомшена – батьком Антона був той самий Михайло.

Він ніяк не показав, що вони знайомі. Привітався, посадив за стіл, весь вечір жартував. Правда його дружина дивилася на неї якось … не так. Валя не розуміла, як саме, тільки відчула, що майбутня свекруха щось підозрює. Антон розповів про майбутнє весілля, батьки пораділи за молодих, запитували про плани на спільне життя. Валя намагалася нічим себе не видавати…

Прийшовши додому, вона сиділа на дивані і думала, як жити далі: розповісти все Антону, втекти знову, робити вигляд що нічого не сталося? Дзвінок в двері пролунав пізно ввечері. Михайло стояв на порозі.

– Потрібно поговорити.

Розмова затягнулася за північ. Міша переконав її не робити дурниць і не кидати його сина. Тим більше, що вона його любить. Між ними ж почуттів немає, принаймні таких, щоб руйнувати сім’ї: існуючу і майбутню для цього. Валя погодилася …

Уже чотири роки, як вона одружена з Антоном. Міша став прекрасним свекром. Турботливим, добрим, розуміючим. А ще він із задоволенням про. Ось тільки свекруха ні-ні – та покіс на невістку …