Вона завжди була сама тиха й скромна, а такого мужика знайшла

Був звичайний робочий день в ювелірному магазині.  Два співробітники охоронної фірми прийшли в магазин встановлювати нову сигналізацію.

У цей день працювала Настя. Вони показали всім співробітникам як користуватися новим відеонаглядом, пультом і кнопкою виклику. Один з охоронців  начебто ніяк не хотів йти, перевіряв і перевіряв охоронну систему. На наступний день він прийшов знову, сказав треба ще щось перевірити. Запитав у Насті, чи є якісь зауваження, чи все зрозуміло. Настя сказала, що  камери спостереження працюють: на моніторі все видно. Охоронець ще раз обійшов весь магазин, постояв, подивився навколо, подумав і неквапливо пішов.

Наступного дня вранці знову прийшов цей самий охоронець, почав все заново перевіряти й питати. Це виглядало вже підозріло. Настя вирішила зателефонувати директору магазину, її здивувало, навіщо потрібно щодня приходити, адже у них в офісі теж на моніторах все повинно бути видно. Директор сказав, що дізнається у начальника охорони. Начальник тут же подзвонив своєму співробітникові і той вийшов з магазину, щоб поговорити по телефону.

Він повернувся через 15 хвилин … і вручив Насті букет квітів. Виявляється, дівчина йому дуже сподобалася, але він не наважився відразу підійти, тому що не знав, чи заміжня вона. Він  дізнався, що вона  розлучена вже рік, дітей у неї не було.

Його звали Андрій, він був старший за Настю на 4 роки і теж давно розлучений. Коли йому подзвонив начальник і зажадав пояснити, що він робить на об’єкті. Андрій зізнався, що прийшов перевірити систему і заодно познайомитися з дівчиною. Начальник наказав: «Так швидше знайомся і повертайся на роботу, навіщо час тягнути?!»

Андрій запитав, що вона робить ввечері. Настя збиралася забігти спочатку до батьків, а потім піти до подруги. Андрій запропонував її проводити, хіба мало що може трапитися з красивою дівчиною вночі на вулиці. Настя погодилася, їй було приємно знаходитися поряд з таким чоловіком і відчувати себе в безпеці.

Вони віднесли її батькам деякі речі, а потім разом пішли в гості. Подруги зустріли їх зі словами подиву:

– Настя, ось це сюрприз! Що ж ти нас не попередила, що з кавалером прийдеш? Чому ти його приховувала від своїх кращих подруг?!

– Так я сама до сьогоднішнього дня не знала, що прийду не одна, – виправдовувалася Настя.

– Це я у всьому винен, – встав на захист Андрій, – закохався в неї з першого погляду два дні тому, але їй не сказав. Не міг же я її одну відпустити до вас вночі …

У подружок буквально округлилися очі: «Ось це пощастило Насті!», шепотілися вони між собою. «Вона завжди була сама тиха й скромна, а такого мужика знайшла!»