Вона ревнувала його до хобі. Через це чоловік відмовився забирати її з пологового будинку

Антон з Яною  одружилися зовсім юними. Тоді їм було всього по 19 років.  Вони вірили, що ось воно – безтурботне і щасливе сімейне життя з фільмів. Через два роки у них народилась дочка, а ще через чотири роки Яна завагітніла вдруге.

На жаль, з роками все більше  ставало очевидним, що інтереси у них зовсім різні, як і фундаментальні погляди на життя. Наталя стала відвідувати курси малювання, любила вишивати та дивитись серіали. Антон зайнявся бальними танцями та відвідував спортзал.

У Антона була партнерка по танцях – красива струнка дівчина. І все б нічого, але Яну стали роз’їдати ревнощі від того, що вдома чоловік був злобний і похмурий, а на репетиції летів радісний. І з партнеркою він не соромився листуватися прямо при дружині, загадково посміхаючись і посилаючи підморгуючі смайлики. Ні, Яна не підозрювала чоловіка в зраді, їй просто було моторошно прикро, що до неї чоловік ставиться сухо, а з малознайомою дівчиною кокетує і радіє її присутності.

Тим часом у пари народився другий малюк, хлопчик. Він був самою неспокійною дитиною у всій палаті – постійно плакав і вимагав уваги. Яна мріяла повернутися додому і виспатися. І ось напередодні виписки Антон дзвонить дружині та повідомляє, що сьогодні у нього урок танців і він піде туди разом з дочкою, нехай вона подивиться, як тато танцює з партнеркою.

Останні слова стали останньою краплею в морі накопиченої втоми та післяпологової слабкості Яни. Вона вибухнула і відповіла, що не в захваті від ідеї чоловіка. Антон кинув трубку і відключив телефон. Яна намагалася додзвонитися до нього весь день, щоб повідомити, коли її забирати завтра з пологового будинку. Телефон як і раніше був недоступний.

Дівчина плакала і не могла зупинитися, сусідки по палаті лише дивувалися поведінці чоловіка і намагалися її підтримати. На наступний ранок телефон Антона все так же був відключений. Яна в сльозах зателефонувала своєму дядькові та попросила забрати її з пологового будинку.

В обід дядько привіз Антона на виписку. Чоловік поводився як ні в чому не бувало, дитину взяв на руки без особливих емоцій, ніби кожен день йому видають немовлят.

Через чотири роки Яна забрала дітей і пішла від Антона.

Пізніше вона стала аналізувати розвалений шлюб. Яна дістала старі фото і побачила одну з величезних своїх помилок. Після народження дочки її домашнім одягом була нічна сорочка – як вранці встала, так і ходила до тих пір, поки не треба було одягатися на вулицю. Вона подивилася на себе тепер з боку і подумала, що виглядала жахливо. Тож не дивно, що Антон так радів красивій та доглянутій партнерці.

Тепер вона намагається і вдома виглядати привабливо, нехай не для чоловіка, але для дітей. Не дай Боже, щоб її дочка за прикладом матері, вийшовши заміж, ходила вдома у будь-чому.

З роками Яна багато пробачила Антону, але той випадок з пологовим будинком забути не може дотепер. І тут я її чудово розумію. Перший тиждень після пологів найважчий для жінки, можливо, як ніколи раніше, саме в цей час вона потребує підтримки та уваги. Дуже хочеться, щоб шановні чоловіки розуміли це.

Якою б сильною не була образа на дружину, невже народження дитини не вище всіх цих дрібниць?