Вона плакала від безвиході, але допомога з’явилась несподівано

Життя Яни склалось далеко не найкраще. Вона залишилась сиротою. З першим чоловіком вона прожила всього два роки. Він зимою повертався додому, коли його збила машина і він помер на місці. Вона тоді залишилась сама з сином, якому було всього два місяці.

Вдосталь наплакавшись і переживши своє горе, жінка стала жити далі. Спочатку, звичайно, думала, що ніколи чоловіка не забуде, буде ростити сина і про себе не думати … Але молодість бере своє. Зустрівся їй в житті чоловік, у якого вона закохалась. Матвію тоді було півтора року.

Але, десь через два місяці їх спільного проживання Вася став негативно ставиться до її сина. Ну чим він міг не догодити дорослому мужику, Матвій ще й толком-то розмовляти не навчився, маленький хлопчик. Але Василя дратувало в хлопчикові все – від його лопотіння до незграбних кроків по дому. Спочатку він говорив все це тільки Яні, але незабаром став кричати й на  дитину. Причому почав пити і робив це в алкогольному запалі.

Яна, звичайно ж, сина в образу не давала. Через це все у них постійно траплялися скандали. А сьогодні взагалі він прокричав таке, від чого у Яни стиснуло крижаними лещатами серце.

-Вибирай, – вигукнув чоловік, – або я або твій утриманець! Віддай його бабці, знаєш як ми потім з тобою заживемо … Тільки удвох!

Яна проревіла години дві. А потім стала збирати речі. Зібрала одяг сина і свій, тоді швиденько склала все  у свою сумку. Тихесенько взяла сплячого сина на руки і вийшла з квартири, назавжди залишивши в ній Василя, зачинивши при цьому двері як квартири, так і свого серця.

Ось тільки йти їй було нікуди. З першим чоловіком вони жили у його матері, потім вона жила на знімній квартирі, а теперішня квартира належала Васі. На щастя, ніч була теплою, адже її жінці довелося провести на лавочці в невеликому скверику. Грошей у неї було взагалі обмаль, адже Василь наполіг на тому, щоб вона не працювала, а своїх грошей їй не давав – навіть продукти купував сам.

Раптом у Яни задзвонив телефон. Вона злякалася, що це Василь і не хотіла навіть діставати його з сумочки. Але Матвій вже почав прокидатися, тому телефон потрібно було хоча б відключити. Але на екрані висвічується номер не чоловіка. Їй дзвонила її колишня свекруха, бабуся Матвія. Вона часто розпитувала про здоров’я онука і мала добрі стосунки з Яною.

Яна взяла трубку і не змогла розмовляти, голос тремтів. Свекруха, здавалося, все зрозуміла і тільки запитала: “Доню, ви де?” Заплакана Яна пояснила. Буквально хвилин через двадцять під’їхало таксі, з якого вискочила схвильована свекруха. Вони швидко переговорили і жінка похилого віку постановила:

-Так, дочко, зараз ви їдете до мене, відмови не приймаю. А потім разом подумаємо, що робити.

Так Яна стала жити у колишньої свекрухи. Матвія віддали в дитячий садок, забирала і відводила його свекруха, а Яна влаштувалася на роботу.

Василь спробував було пригрозити їй розправою, якщо вона не повернеться, але за неї тепер було кому заступитися. А Матвій ріс і радував маму і бабусю, які знову стали однією цілою, міцною сім’єю.