Вона не витримала принижень чоловіка і сказала всю правду…
Я звичайний офісний працівник і більшість свого часу проводжу на роботі. Часу і сил на відпочинок немає, правда іноді можу зайти з пивом до сусіда. Саша, як і я, працює в офісі, тільки в іншій фірмі.
Дружині його, Марині, не дуже до душі наші посиденьки, адже іноді я довго засиджуюся.
Саша в цілому хлопець непоганий, є про що поговорити з ним, по душам. Але є у нього одна дуже неприємна риса. Варто тільки випити йому трохи, як він починає принижувати і ображати свою дружину. Починає кричати всяку гидоту, типу …
– Це все я заробив! – кричить він, показуючи пальцем на меблі та техніку.
В останній раз взагалі до сліз довів її …
Мені дивитися на це все огидно було звичайно. Іноді заступався за неї, а часто просто мовчки йшов, все-таки справи сімейні, самі розберуться …
В той вечір довів він дружину свою до крайності. Влаштував черговий скандал, і тут нерви у неї лопнули …
– Скільки ти сьогодні моїх грошей витратила? Розкажи нам, про життя своє халявне! – п’яно посміхнувся мій товариш і схопив дружину за фартух.
Вона вдарила долонею по столу, аж склянки і пляшка підстрибнули. Я зрозумів, що пора йти, встав з-за столу і боком позадкував до виходу …
– Слухай сюди! – аж засичала на нього Марина – нікчемний дармоїд …
Вона відкрила сервант і витягла конверт. Порвала його і кинула на стіл платіжки.
– Почитай ким вони оплачені, а я поки зберу речі – вона розкрила шафу і почала скидати речі в сумку.
– Сашаа – я потряс за плече сусіда – Зупини її, піде ж …
– Та нехай йде вона! – гримнув він – гуляє десь, задом підробляє своїм. Рахунки оплачені бабою якоюсь … – він показав мені папірці – З будинку розпусти напевно гроші отримує …
– Це гроші з рахунку моєї бабусі – вже спокійно сказала Марина, одягаючи чоботи – Твоїх 4 тисячі нам навіть на їжу не вистачало … Я все мовчала, думала, шо це важливо для тебе, господарем себе відчувати …
– Ти не говорила про бабусю ніяку – буркнув Саша – Брешеш знову!
– Звичайно не говорила. Вона в мене досить багата. Тобі тільки скажи, дорвешься до халяви … А я все сподівалася, що людиною станеш!
З цими словами вона і вийшла геть …
– Дурень ти Сашко – ляснув я його по плечу – Дурнем і помреш …
Більше до нього не ходжу, противно стало.
Один тепер живе, «господар» …