Вона народжувати не хотіла, друга дитина з’явилася під тиском, тому нехай тепер розплачується…

Світлана категорично не хотіла другу дитину народжувати. Куди? В однокімнатну квартиру? Чоловік ледь вмовив. Його батьки обіцяли дати молодій сім’ї грошей, щоб вони могли двокімнатну квартиру купити. Їхня допомога, продаж однокімнатної  та заощадження, на двокімнатну мало вистачити.

Обіцянки виявилися порожніми, я з одного декрету Світлана зразу пішла в інший. Все та ж однокімнатна квартира, тепер уже з двома дітьми. Декретні виплати мізерні, головного болю – в рази більше. Чоловік Світлани, Євген, намагався приходити додому тоді, коли діти вже сплять. Дружину, з мішками під очима, пучком на голові та в заляпаній дитячим харчуванням майці, він не помічав в упор.

-Чотири роки прожила Світлана, як білка в колесі: приготуй, прибери, в садок сходи, попери, погуляй, пограй. Чоловіку догоджай, а то іншу знайде. Відпочити йому дай, а то піде туди, де дають. З дітьми займайся, на гуртки та розвивашки води. Часу не було навіть нігті безбарвним лаком покрити, а гребінцем вона користувалася раз в пару днів. І то, якщо пощастить.

Терпіння у жінки скінчилося, коли вона випадково зустріла свою колишню однокласницю: доглянуту красуню, мати трьох дітей. Вона і поділилася зі Світланою рецептом свого щастя: один день в тиждень повністю присвячувати собі.

Повернулася Світлана з прогулянки тоді з цілим стосом візиток з адресами салонів краси. Різниця між колишніми однокласницями була не тільки в кількості дітей, але і в рівні заробітку їхніх чоловіків. І якщо багатодітний батько мав власний бізнес, то чоловік Світлани – простий роботяга з заводу, де 8 тисяч в місяць – максимальний розмір зарплати для рядового працівника.

Прийшла Світлана додому, якраз субота була. Забрала у чоловіка зарплатну картку і пішла. Перший «вихідний» був скромним: манікюр і нова сукня. Щотижневі походи за красою і щастям обернулися непосильною ношею для сімейного бюджету Світлани та Євгена. Поступово розтанули невеликі накопичення, які сім’я відкладала на збільшення житлоплощі. У хід пішли кредитні карти, з чималими платежами за відсотками.

– Женя став проти моїх походів. Як він не розуміє, що це – мої ліки проти декрету. Приємно дивитися на красиву дружину? Приємно! Але ж краса коштує грошей! Нехай шукає другу роботу, раз не може забезпечити нас найнеобхіднішим! – скаржиться Світлана.

А тут взагалі надзвичайне трапилося: він відмовився дати мені Світлані гроші на продукти. Сказав, щоб вона нігті свої гризла. Жінка образилася, хотіла дітей забрати та до мами піти, але не встигла. Євген взяв і молодшого до своєї матусі відвіз. Світлана вже на 4 кілограми схудла, вдома тільки рис був, пара кілограм.

Мама Світлани дочку до себе не пустила і грошей не дала, їй Женя дзвонив. Вона сказала губу закатати і перед чоловіком вибачатися. Подружжя вже тиждень не розмовляють між собою.

–  Невже жінка в декреті не має права на відпочинок і шматочок щастя? – обурено видихнувши запитала Світлана.

– За день витратила 6,5 штук, практично всю мою місячну зарплату! Місячну! За один день, на себе кохану. Що ми з дітьми жерти будемо – їй насрати. Суп на сукнях, замість курки? Зате, «ліки від декрету» вона отримала! Потім давай на продукти просити. Я малого до матері відвіз, старший в саду їсть. А ця нехай нігті свої  їсть. – пояснював Євген тещі. – Світлана заначку всю потратила, шафи від одягу не закриваються, а їй все мало. Не вгамується – розлучуся, під три чорти.

Євген вважає, що зарплата у нього пристойна і друга робота йому не потрібна. А ось від економної дружини – він би не відмовився.

Світлана, навпаки, вважає чоловіка жлобом, а свою поведінку – нормою. Адже сама вона народжувати не хотіла, друга дитина з’явилася під тиском. А раз так, то Євген повинен зі шкіри геть лізти, щоб Світлана могла раз в тиждень «лікуватися від декрету».

Поповнення сімейного бюджету, за словами Світлани, справа тільки її чоловіка. Саму Світлану має цікавити лише одне: куди витратити гроші.