Вона дуже красива, але з дитиною

Це вже стало якоюсь нав’язливою ідеєю. Моя сестра вирішила посватати мені свою чергову знайому. Вона чомусь вирішила, що самому мені живеться дуже погано.

Її знайомій Аллі 29 років, вона на рік молодша за мене. Дівчина дуже  симпатична, мені такий типаж дуже подобається. Вона працює бухгалтером, своя квартира, машину недавно в кредит взяла. А ще у неї є дитина від попереднього шлюбу.

Я дітей в принципі не боюсь. Не дуже знаю, що з ними робити, але з племінницею ж якось справляюся, пограти там можу, погодувати. Навіть пару раз підгузник міняв. В Алли в цьому плані простіше. Я в інстаграм подивився, у неї син і вже великий, в садок ходить, 5 років хлопцеві.

Я хоч Наталі й сказав, що б не у свою справу не лізла і перестала мені своїх незаміжніх подруг рекламувати, але додому прийшов, вирішив ще раз глянути. Реально, просто дуже красива ця Алла. І фотки всюди пристойні, явно не в пошуку. Хоча шкода, що немає в купальнику.

З одного боку, реально зачепила, та й не схожа вона на тих, кому заміж треба сильно. Таких відразу видно по напівголих фотках. Але ось чи потрібно взагалі зв’язуватися з розлученою з причепом? Воно мені треба?

Зрозуміло, що вона на побачення з дитиною не піде, комусь залишить. Але це ж однаково потім доведеться знайомиться, як не крути. А ще запросить в гості, так це їй квіти і  малому треба ще буде щось принести. Та й на ніч вона не буде на вихідних залишатися, адже не залишить сина вдома одного. Якось ось відразу купа складнощів мені не сильно потрібних з нею буде. Без дітей воно якось простіше.

З іншого боку, в побутовому плані вона там готувати та забиратися вміє точно. Он, на фотках син пристойно одягнений, вдома чисто. А я пожерти смачно і домашнього дуже люблю. Та й працює в нормальній компанії, випрошувати гроші на свої забаганки точно не стане.

Сиджу і думаю. Зачепила мене сильно, але якби й наявність дитини не сильно радує. Навіть не знаю, що робити.