Вона була ідеальною свекрухою, а потім я завагітніла…
Ми з Віктором вже п’ять років одружені, живемо окремо від родичів у моїй квартирі. Ми дуже любимо один одного. Віктор успішний адвокат, а я лікар в обласній поліклініці. Перед тим як одружитися, ми цілий рік зустрічалися, тобто, зіграти весілля було зваженим рішенням обох, нам тоді практично 30 було.
Ще коли ми зустрічалися, з його розмов я зрозуміла, що він з мамою дуже близький, не залежить від неї, звичайно, але прислухається. Мама його жінка ще не стара, а найголовніше, працює разом зі мною. Так ось, коли ми розповіли їй про наші плани, вона навіть оком не повела, хмикнула тільки, «мовляв, самі розбирайтеся …»
І всі ці роки вона була ідеальною свекрухою, тобто в наше життя не лізла, поради не давала і зустрічалися ми поза роботою тільки у свята. Звісно, чоловік частіше бував у неї, допомагав по дому, хіба мало прибити що-небудь, полагодити, пересунути, в загальному були рівні стосунки і мене все влаштовувало.
І тут я дізнаюся, що вагітна і треба ж було мені, звернутися до лікаря, саме в нашу лікарню, свекрусі відразу все донесли, вона своєму синові, моєму чоловікові раніше за мене розповіла, ну от як це розуміти?
З того часу моє життя змінилося, виявляється, свекруха чекала і мріяла про внука, правда, жодного разу мені цього не озвучувала. Зараз вона відвідує мене кожен день, мало того, ходить до мого лікаря, розпитує про аналізи та про те, як протікає вагітність.
– Все-таки у тебе ж вік, – каже вона.
На сімейних обідах будує плани, як вона буде няньчитися з внуком і вибирає ім’я, анітрохи не цікавлячись моєю думкою. Вона зібралася звільнитися з роботи та переїхати до нас, щоб допомагати мені, причому не питаючи мене, чи потрібна мені ця допомога. Я поки мовчу, але терпіння моє закінчується.
Чоловікові пробувала говорити, щоб він приструнив свою маму, що це все-таки наша дитина, він відповідає:
– Але це ж моя мама ….
І що з того, я себе відчуваю інкубатором по виношування дитини. Раніше я для неї була порожнім місцем, зараз вона про мене піклується, щоб не нашкодити дитині, стежить за моїм харчуванням, скільки я гуляю і чи не перепрацювалась я. Вже почала купувати придане дитині, не дивлячись на мої протести, що я сама хочу це все купувати та вибирати.
Мені дуже неприємно, ми з чоловіком дуже хотіли дитину, я хотіла насолоджуватися своєю вагітністю, але його мама все псує своєю надмірною турботою, а ще більше я боюсь, коли наш син народиться, бабуся просто не дасть мені насолоджуватися материнством, але це ж моя дитина, хіба я не права?
Ось я і думаю, як мені себе повести, щоб чітко дати зрозуміти свекрусі, що не треба втручатися в нашу сім’ю і щоб не дай Боже не довести до гріха і не стати ворогами, тим більше в чоловікові я не дуже впевнена, що він піде проти мами…