Вона була дуже пригніченою, однак вирішила допомогти бабусі

Дуже втомлена і змучена жінка повільно йшла по вулиці з опущеною головою. Її щойно виписали з лікарні. Декілька днів назад, карета швидкої допомоги привезла її серед ночі в лікарню, їй зробили успішну операцію і тепер її життю нічого не загрожувало.

Поспішати їй було нікуди, вдома ніхто не чекав. Коханий чоловік, якому вона так вірила і якого дуже любили, зрадив її з найкращою подругою, до того ж незадовго до цього вона стала безробітною – розорилася фірма, в якій пропрацювала довгі 10 років. Вдома не було навіть кішки …

Її голова була сповнена безрадісних думок, як раптом … Хтось тихенько торкнувся її  руки. Вона повернулась і побачила заплакану зморщену бабусю. «Донечко, допоможи … – почала благати та, – пенсію вкрали, а я одна, допомогти мені нікому … три дні  вже голодна … допоможи хоч  хліба купити …» – шепотіла незнайома старенька, стискаючи хустинку в зморщеній руці.

Жінка, яка сама була на межі сліз, миттєво відчула полегшення. «Адже є ж на світі люди, яким набагато важче, ніж мені!» – подумала вона. З цими думками вона дістала з кишені останні сто гривень і простягнула їх бабусі. «Візьміть, бабусю! Давайте, я проводжу вас додому!» Вона взяла під руку стареньку і вони пішли в сторону будинку бабусі.

Провівши незнайомку, жінка прийшла до себе додому, де, крім дзвінкої порожнечі, її ніхто не чекав. Але на душі вже було зовсім не так, як півгодини тому. Звідкись взялася радість і надія і з цим почуттям жінка прожила наступні дні. Виявилося, що це зовсім не страшно – харчуватися одними макаронами, запиваючи їх водою, і що голодний блиск в очах тільки прикрашає. Душа чомусь співала, а коли через тиждень їй подзвонив старий знайомий і запропонував хорошу роботу – це абсолютно не здалося дивним, а чимось само собою зрозумілим.

Мабуть, закон бумеранга все ж ніхто не відміняв?