Він просто віддав мене другові як річ
– Слухай, а віддай мені її в коханки, – з легкою іронією сказав друг мого хлопця.
– Гаразд, тільки потім повернути не забудь, – посміявся «мій».
Ми тоді їхали в машині втрьох, здається в магазин, зараз вже і не пригадаю. Його друг, не відводячи очей, дивився на мене в дзеркало. А Коля (мій хлопець) не помічав цього, або вдавав, що не помічає.
Коля з Олегом дружили вже багато років, ще з початкової школи. Вони багато чого ділили навпіл. У дитинстві цукерки, коли стали постарше, кишенькові гроші або сигарети.
Коли ми з Колею стали зустрічатися, у нас все було чудово. Напевно, у всіх все чудово, коли вони починають зустрічатися. Квіти, компліменти, кіно. Загалом, стандартний список. А потім він познайомив мене з Олегом. Він виявився хлопцем товариським, чарівним. Навколо таких завжди є декілька закоханих дівчат.
Згодам я стала помічати, що Олег мене розглядає, причому робить він це дуже зацікавлено. Колі я про це вирішила не говорити. Знаю я цю «справжню чоловічу дружбу», потім ще і винуватою зроблять. Потім почалися компліменти з його боку. Періодичні дзвінки з розряду «ти не знаєш, випадково, де Коля?». Дзвінки почастішали. Складалося таке відчуття, що коли він шукає Колю, він спочатку дзвонить мені, а потім вже самому Колі. Але мені, в принципі, було вже все зрозуміло.
Олег відчував до мене велике, але не дуже світле почуття. І ось, в один теплий літній вечір і відбувся цей дивний діалог. Ми разом посміялися і буквально через пару днів Коля перестав виходити на зв’язок.
Я боялася, що з ним щось трапилося. Телефону його батьків у мене, на жаль, не було. Я вирішила зателефонувати Олегу. Яке ж було моє здивування, коли він мені заявив:
-З Колею все нормально, просто він виконав свою обіцянку.
Виявилося, що мій дорогоцінний Микола просто відмовився від мене, подарувавши своєму хтивому другові.
– Ти ж знаєш, ми з дитинства все навпіл ділимо, – сказав мені Олег.
Тоді я дізналася, що означає ця сама горезвісна “справжня чоловіча дружба”. Пішли вони на …