Він ніколи не чекав почути від сина ТАКЕ…

У мого друга є син, 5 років скоро буде. Була у них собачка, пекінес, у спадок від тещі дістався. Мама дружини померла і залишився цей зажирілий Тузік з кривими зубами і своїми тарганами в його голові. На вулицю його викинути ніхто не міг  і Тузік переїхав до друга, разом з папугою. Син друга дуже прив’язався до старої собаці, а ось з папугою не подружився.

Але  через півтора року Тузік просто вмирає від старості – 16 років для собаки – це як 90 років для людей. Малий гірко плаче  – у нього велика втрата. Друг організовує справжній похорон – тіло покійного собаки кладуть в картонну коробку, туди йому син кидає квіточку і улюблену іграшку додає.

Тато з сином їдуть в ліс – ховати улюбленця. Маму вони з собою не взяли. Друг копає могилу, поміщає туди коробку. Дитина плаче гіркими сльозами. Друг і питає:

– Синку, а коли я помру, ти теж так будеш плакати?

– Угу!

– Тому, що ти мене дуже любиш?

На це малий перестав плакати, оцінююче подивився на тата і видав:

– Та ні! Ти великий дуже – копати довго!