Він не уявляв іншого життя, але вона змогла врятувати його

Аня росла в маленькому містечку. Вона була милою і чуйною дівчинкою. З самого раннього дитинства мама привчала дочку до роботи і в 10 років Аня всю домашню роботу могла виконувати сама. Вони жили вдвох, батько пішов від них, коли Ані було всього 4 роки.

Мама у цьому звинувачувала тільки себе, шкодувала, що мало уваги приділяла чоловікові, а тому він і пішов від неї. Саме тому жінка прищеплювала дівчинці повагу до чоловіків. «Щоб такого не сталося, як з твоїм татом, дочко, слід поважати чоловіка, з яким ти живеш, приділяти йому увагу», – говорила мама, коли Ані було 14 років.

Важка хвороба не залишила шансів матері й Аня в 16 років залишилася одна.

Закінчивши школу на відмінно, Аня поступила в університет на бюджет. Навчання легко давалася дівчині, от тільки з хлопцями у неї була проблема.

На шляху траплялися одні пройдисвіти. Але, дівчина чудово пам’ятала, про що говорила її мама. Кожен хлопець, який був з нею, був оточений увагою і турботою. В кінцевому результаті Аня вийшла заміж.

Його звали Василь. Цей хлопець мав вельми погану репутацію, яку він ретельно приховував. Насправді, в свої 27 років у нього був невеликий, але все ж, тюремний термін, безліч досить темних справ і так далі. Працював Вася, про людське око, вантажником на промисловому складі. Для себе він хотів просту дівчину, яка  б сильно не сунула свій ніс в його справи, а також була доброю господинею. Одним словом, щоб дбала про нього і нічого не помічала.

Такою дівчиною і була Аня – добра, відкрита, ненав’язлива і господарська. Вони познайомилися випадково – недалеко від автобусної зупинки. Дівчина несла важкі пакети, Вася помітив це і запропонував допомогти. Так зародилася нова пара, яка згодом стала сім’єю.

Василь, живучи з Анною, зіткнувся з дуже хорошим ставленням. Все колишнє життя хлопця, його оточували пропащі дівки, які не могли толком навіть розмовляти. Аня ж завжди розуміла і доглядала за чоловіком, приносячи в їх дім тепло. Дівчина схиляла хлопця до позитивних людських принципів. Василь тільки ближче до тридцяти років став розуміти, що для щастя не потрібно красти або когось бити. Плюс до цього, для хлопця відкрилася нова реальність, що можна прожити на будь-які гроші, і, якщо є якась проблема, її краще вирішувати цивілізовано.

Через рік життя з Анною, хлопець зав’язав зі своїм минулим. Разом з нею, вони зайнялися навчанням. Хлопець вступив до технікуму. За три роки він здобув освіту і влаштувався токарем на завод. На четвертий рік знайомства у них народився малюк. До цього дня вони разом і живуть утрьох щасливо.

Ось так знайомство з позитивною дівчиною змінило хлопцеві життя і поставило його на шлях істинний!