Він говорив, що з дитиною я нікому не буду потрібна, але розлучення – найрозумніше рішення в моєму житті

В 19 років я закінчила коледж та влаштувалась на завод працювати. У 20 я вже була заміжня, безмежно закохана та чекала на появу дитини. Тоді я дивилась на світ через рожеві окуляри та не бачила елементарних речей.

Коли я поставила свого  чоловіка перед фактом,  що я подаю на розлучення, він був просто шокований. Він сказав, що у нас був просто ідеальний шлюб, а він ідеальним чоловіком яких ще пошукати.

Для мене ж ці роки були наче в тумані, мого власного Я наче й не було, а я обросла великою кількістю комплексів і сама собі вже стала здаватися нікчемою. В силу напевно, молодості та дурості мені здавалося, що це нормально коли тебе критикують за кожен твій крок, але це не так.

Я опущу подробиці, але скажу що мене могли вичитувати до ранку, за те, що я купила собі нову футболку, а не йому шкарпетки. А я по наївності, сиділа опустивши голову і мовчки кивала не зовсім тверезому чоловікові.

Нарешті, в одну з таких «чудових ночей» чоловік розповідав, що на нього всі жінки задивляються на роботі, а я його такого чудового НЕ ціную, а повинна його ледь не на руках носити.

Я задумалась. Тоді, я працювала, причому на важкій роботі на заводі, до вечора ніг не відчувала, при цьому ввечері доводилося готувати та займатися дитиною. А чоловік сидів на дивані, клацав пультом, пив пиво і говорив, що він втомився, хоча робота його була в рази легшою.

Коли нарешті розмова була закінчена, я пішла спати, але так і не змогла заснути, думала, чим я заслуговувала таке. Обмірковувала, згадувала і зрозуміла, що я більше не хочу так жити. Вранці я зібрала сина і поїхала до мами. На щастя, всі рідні підтримали мене.

Звісно, чоловік намагався якось повернути мене, а потім бачачи, що я не жартую, сказав мені фразу «з дитиною, ти нікому крім мене потрібна не будеш».

Власне, я й  не прагнула до нових відносин, знайшла іншу роботу, потихеньку почала збирати на власне житло, займалася дитиною.

Но,  приблизно через пів року, я почала спілкуватися з одним чоловіком, який в підсумку став моїй дитині батьком, а мені турботливим чоловіком.

За цей час багато всього змінилося в кращу сторону, змінилася і я. Іноді замислююся, що було б, якби я залишилася  там, мовчки кивала головою і нічого не робила.

У підсумку, колишній чоловік пропав, забувши про дитину. Тому де він і що з ним – взагалі не знаю. Та й не потрібно воно мені.

Так що, якщо Вам говорять що нікому ти не будеш потрібна, перевірте, чи дійсно це так.