Він говорив, що не хоче дітей, а тепер ігнорує власного сина. Не чекала такого від сімейного життя

Зараз нам з чоловіком по 26 років. З Олегом ми познайомились бувши студентами другого курсу, а після закінчення навчання одружились. Ми були дуже щасливими разом і я б ніколи не повірила,  що такий спокійний і турботливий чоловік може так поводитись.

Коли ми тільки одружилися, Олег сказав, що не хоче дітей, оскільки він тільки закінчив навчання і хоче займатися кар’єрою, щоб встати на ноги, купити велику квартиру, машину. Я дуже люблю дітей і завжди мріяла, що їх у мене буде, як мінімум двоє, але погодилася з доводами чоловіка.

Через два роки сімейного життя я завагітніла і була дуже рада, а ось чоловікові довго не наважувалася сказати, передбачаючи його реакцію. Цю вагітність я не планувала потай від чоловіка, просто так сталося.

Олег став звинувачувати мене у всьому, говорити, що він не готовий займатися дитиною, хоча наші батьки зраділи та зголосилися допомагати не тільки матеріально, а й з дитиною. Але чоловіка їх заява не заспокоїла.

Все вагітність я відчувала холод з його боку, а так хотілося тепла і підтримки від коханого чоловіка і майбутнього батька моєї дитини. Зраділа, коли дізналася, що у нас буде хлопчик. Я щиро вірила, що син розтопить його серце, але цього не сталося.

З пологового будинку він нас забрав і одразу ж поїхав відзначати з друзями народження сина. Я проплакала весь вечір, але коли він повернувся, не стала висловлювати йому своє невдоволення, сподівалася, що з часом він звикне до дитини та все встане на свої місця.

Зараз синові 8 місяців, чоловік зовсім ним не займається, син просто його не цікавить. Він приносить гроші, допомагає мені по дому, але коли я купаю дитину та прошу допомогти, він говорить, що зайнятий. За весь цей час, Олег один раз узяв сина на руки і то, коли прийшли родичі, мабуть, було соромно при них ігнорувати дитину.

Мені дуже боляче і прикро, але я ні про що не шкодую. Я люблю дитину і цієї любові йому вистачить за нас двох. Я вже готова до того, що наша сім’я розпадеться, оскільки бачу все більше відчуження чоловіка.

А зараз почалися закиди, коли наші друзі, з якими ми завжди разом відпочивали, полетіли у відпустку. Чоловік аж позеленів від заздрості та злості, став кричати на мене, що я зіпсувала йому життя і він не бажає нас бачити. Потім він вибачився, але слів то вже назад не повернеш.

Ось така моя сумна історія.