Він був майже ідеальним, але після такого я подаю на розлучення

Я заміжня вже 5 років. Чоловік у мене практично ідеальний був: працьовитий, турботливий, ніжний, домашній. Не п’є, не курить, не гуляє. Всю зарплату додому приносить, вільний час проводить з дочкою. Коротше хороший чоловік.

Ми з ним будували плани на майбутнє. Жили щасливо і я вірила, що так буде завжди. Але вчора грянув грім серед ясного неба: чоловік сильно посварився зі своїм батьком.  Він був дуже неспокійний (якщо можна це так назвати). В цей час дочка захотіла спати та почала вередувати, чоловік ні з того ні з сього почав на неї «наїжджати», типу «ось скажи, що ти хочеш».

Зазвичай, він на будь-який її хник відразу йшов і виконував всі її бажання (ми навіть сперечалися на цю тему). Дочка кричить, вигинається, мені взяти на руки не дає її. У підсумку я ледве взяла її на руки, він почав на мене кричати яка я тупа і так далі, а потім вдарив мене по руці.

Сказати, що я була шокована – нічого не сказати. Покричав і пішов спати. І це все відбувалося на очах дочки. І ось я почала думати як бути далі.

Ми пішли гуляти, а він каявся моїй мамі, що в нього щось вселилося і він від тяжкості скоєного готовий викинутися у вікно. Природно, сьогодні він вибачається, але мені-то пофіг на його вибачення, я просто в трансі.

Я вирішила, що завтра подаю на розлучення. Потім потрібно щось вирішувати з іпотечною квартирою, скоріше за все продавати та купувати іншу. Він про мої плани не знає. Скажу вже завтра. Якщо коротенько, ось така історія.

І до речі, сьогодні у нього зловило спину, схоже бумеранг прилетів.