Віктор хвилювався, адже його дружина вже мала бути дома, він вирішив вийти їй на зустріч і побачив її на лавці. Вона плакала. Віктор присів поруч і почав розпитувати, як дітей розпитують, тихими лагідними словами. І гладити по голові. І обіймати. І втішати

Одну жінку вилаяли на роботі. Буває таке. Несправедливо зганяли на ній злість і роздратування. І жінка розгубилася. Не знала, що відповісти. Мемлила виправдання, намагалася навіть вибачитися, – хоч ніякої провини не було! А потім зла клієнтка пішла. І жінка теж пішла, – скінчився робочий день.

Жінка не хотіла одразу йти додому в такому роздертому стані. І зайшла до кафе, каву випити. Вона дуже любила каву пити в цій маленькій кав’ярні, тут завжди смачно пахло випічкою, смаженими кавовими зернами… А цього разу не пахло. Загалом ніякого запаху жінка не помітила.

І кава не мала смаку. Абсолютно. Жінка випила його машинально, прокручуючи в голові неприємну сцену. Вона все гадала, що треба було сказати. Як правильно відповісти? Як захиститись! І їла тістечко – теж абсолютно несмачне. Як вата. Вона й не помічала, що їла улюблене тістечко. Несмачно. І їсти зовсім не хочеться.

І алеєю йшла; золота осінь! Краса яка! Але жінка не бачила ні червоного листя, ні жовтого. Вона взагалі нічого не бачила. І гіркого запаху опалого листя жінка не відчувала. І зірки на небі не для неї спалахнули.

Чоловік зателефонував і спитав: чи скоро вона прийде? Він раніше прийшов і вечерю приготував. Діти чекають. Але жінка не зраділа. Радість також зникла.

То був вкрадений вечір. Ось чим небезпечні злі люди: неможливо піти із ситуації та миттєво забути, переключитися, – радість зникає. Як зник аромат кави та булочок. І смак тістечка.

І жінка сіла на лавку біля під’їзду і раптом розплакалася гірко, як у дитинстві. І плечі в неї затремтіли, і сльози капали на сумочку, як дощ…

Вийшов чоловік. Він щось схвилювався і пішов зустрічати дружину. Чомусь на серці було неспокійно, от і вийшов. І побачив свою дружину на лавці. Присів поруч і почав розпитувати, як дітей розпитують, тихими лагідними словами. І гладити по голові. І обіймати. І втішати…

Жінка обійняла чоловіка, а від нього пахне чоловіком! Всі ж таки знають, як пахне рідна та кохана людина? Отак і пахло. І восени раптом запахло, цей гіркуватий і терпкий запах теж усі знають… А на небі з’явилися зірки і тонкий місяць, золотистий серп виплив з-за хмари. І шуміли дерева з ще не опалим листям, дув теплий вітер.

Життя повернулося! І чоловік з дружиною пройшлися алеєю, надто вже вечір гарний. А потім прийшли додому, пахло котлетами, діти голосно сміялися, балакали про школу, телевізор працював, кіт терся об ноги… Все повернулося.

Все добре повертається, коли йде погане. Втім, погане теж повертається – до того, хто його створив. Але жінка і думати забула про злі клієнтки. Вона прийшла до тями і ожила. А це – найголовніше. І не треба думати про те, що стане зі злими. Щоб не зменшити світло та радість життя.