Відтоді він більше не думав про одруження…

Мій однокласник і сусід спочатку був звичайним розумним хлопцем, який міг багато всього досягнути в житті. Він навіть думав про створення сім’ї, мріяв зробити кар’єру, але після 27 років щось явно пішло не так.

Отримавши у спадок невелику двокімнатну квартиру Вася чомусь вирішив, що йому буде значно краще жити одному. Він почав активно уникати серйозних відносин, відповідальності, не любив дітей і прагнув до спокійного та розміреного життя без стресів, істеричних жінок і потрясінь.

Йому дуже сподобалося розгулювати по квартирі в трусах, розкидати по кутках шкарпетки, збирати брудний посуд і нікому нічого не пояснювати. Він жив для себе. Щоп’ятниці він грав з нами в футбол, а щосуботи дивився його за кухлем пива. Щонеділі приводив себе в порядок: робив у квартирі прибирання та готувався до чергового однакового тижня свого холостяцького життя.

Вася легко міг стати відмінним керівником великої компанії або навіть створити власний бізнес, але тільки міг, оскільки вважав за краще умиротворення і говорив, що бізнес – це не його, а будь-який інтерес так само швидко пройде, як і з’явиться. Вася вибрав шлях звичайного офісного планктону і протирав штани на звичайній роботі з 8 до 17, п’ять днів на тиждень в не надто успішній організації.

Вася безмежно любив таке сіре і нудне життя. Йому подобалося самотність. Його спокій і розміреність. Книги та прогулянки вечорами, побачення з цікавими й не дуже дівчатами. Відносини, які ні до чого не зобов’язують та швидкі розставання, як тільки відносини заходили далі встановленої їм межі. Він занадто дорожив своєю свободою.

Все тривало б так і далі, якби Вася не закохався цілком випадково. Він навіть не помітивши, як це сталося, але заперечувати це  було безглуздо. Вася і не намагався, а просто змирився з таким поворотом долі й повністю віддався на поталу почуттів.

Його обраниця була веселою і життєрадісною дівчиною, з активною життєвою позицією. Вона не могла перебувати довго на одному місці та генерувала тисячі нових ідей за одну хвилину. Її енергії вистачило б на освітлення одного невеликого міста. Вона була повною протилежністю Василя і тільки одному Богу було відомо, що їх утримувало разом.

Вася змінювався на очах. З тихого і домашнього хлопця він ставав душею компанії та цікавим співрозмовником. Захопився абсолютно всім на світі та знаходився все рідше вдома, де перестав ходити в одних трусах, а для шкарпеток виділив окреме місце. Час минав непомітно і якось одним весняного вечора, коли нічого не віщувало незвичайних подій, Вася різко зіскочив зі стільця, підвівся на одне коліно і, як справжній лицар, зробив пропозицію своїй коханій.

Дівчина довго сміялася над його вчинком, а коли зрозуміла, що це не жарт, то доступно пояснила Василеві, що життя занадто цікаве і коротке, щоб витрачати її на якусь безглузду сім’ю. Що в найближчі роки, а може і взагалі ніколи, вона не збирається виходити заміж, а тим більше – народжувати дітей. Та й відносини без жодних реєстрацій, печаток та зобов’язань її найбільше влаштовують.

Вася якось відразу знітився. Почав замикатися в собі та повертатися в колишню спокійне життя. Трохи посумував, а потім остаточно влаштувався у своїй затишній і тихій квартирці, де знову почав ходити в трусах, розкидати по кутках шкарпетки й не мити посуд. Відростив бороду і пив щосуботи пиво. Багато читав і іноді ходив на побачення. Але більше ніколи й ні в кого не закохувався.