Вчинити по закону, чи пошкодувати сестру…

Люба з Оксаною – рідні сестри. Люба всього на півтора року старша за сестру. В  дитинстві дівчата були нерозлучними: дивились одні й ті ж мультики, слухали однакові казки, ходили на одинакові гуртки.

Виросли сестри  абсолютно різними людьми. Люба – екстраверт і привикла домагатися своїх цілей. Оксана – інтроверт, чекає від життя чудес, проти течії не пливе.

У 20 років Люба вийшла заміж за ровесника, у якого вітер в кишенях гуляв. Молодим і на море хотілося, і одягнутися красиво. Але вони поставили собі за мету заробити на власну квартиру. На однушку збирали довго і складно, згодом додали грошей і взяли двушку. Трикімнатна квартира з’явилася у них через пару років, її купили без особливих проблем. За цей час у Люби з чоловіком з’явилося 2 дітей.

Оксана вийшла заміж у 28 років, все відтягувала момент. Їй хотілося довше спати, яскравіше розважатися, не обтяжувати себе роботою і брудними пелюшками. Її чоловік загруз в кредитах, але оплачує їх вона. Могли б іпотеку собі дозволити, якби напружилися, але живуть в орендованій квартирі.

Бабуся заповіла сестрам свою квартиру, цілих 40 метрів квадратних. Люба виступила за те, щоб її розділити й кожна з сестер візьме гроші.

– Я думала, ми в ній з Віталіком будемо жити – сказала Оксана.

– Ні, ми квартиру будемо ділити – твердо відповіла Люба.

– Ну у вас же є житло, навіщо вам гроші? А нам знімати набридло!

– У мене двоє дітей, про них теж подумати треба – заперечила Люба.

– Вони можуть з вами жити до 18 років. А мені зараз жити ніде, – сказала Оксана з сумом в голосі.

Чоловік Люби їх справи не втручається, а жінка в розгубленості – як вчинити? Сестра – рідна людина. З таким чоловіком вона все життя буде поневірятися по орендованих кутах.

Але хто винен, що вони не хочуть постаратись та змінити ситуацію? Пів квартири – значна сума, як раз на іпотеку вистачить. Але Оксана починає спекулювати на почуттях – давай не будемо нічого продавати, все-таки пам’ять про бабусю.

І як тут правильно вчинити?