«Вчора ввечері заїхав на заправку …» – історія про людську доброту

Вчора ввечері заїхав на заправку.
Краєм ока помітив, що в зоні кафе стоїть бабуся, тихесенько їсть пиріжок, але весь час дивиться на вітрину з ватрушками.

Підходжу до неї, питаю:
– Що вам з солодкого найбільше подобається?
– Я і не знаю навіть, не пробувала, запитайте у продавщиці, вона зараз підійде …
– Так я не собі, я вас хочу пригостити!

Вона так засоромилася спочатку, але потім трохи недовірливо підійшла до вітрини і сказала, що із задоволенням спробувала б «равлика», але от тільки не знає яку з двох вибрати, з корицею або ваніллю. Загалом, купив я їй обидва равлики і ще чаю, і вона така задоволена була, і мені самому відразу теж так тепло стало.

Зараз думаю, що звичайно треба було їй щось з собою прикупити, але в той момент все занадто швидко відбулося, само собою, по ходу, без осмислення того, що відбувається.

Вірно кажуть: все, що ми доброго робимо – ми робимо в першу чергу для себе!

Давайте робити більше добра!