– Вам вдвох з чоловіком побути ніколи! Ти витрачаєш свій час на виховання чужих дітей!

Ольга Павлівна зовсім не схвалює поведінку дочки та не втрачає жодної можливості дорікнути їй. Віка вже втомилась пояснювати щось матері, а тому просто не звертає уваги на її слова. Їх стосунки погіршуються з кожним днем.

Вікторії 28 років. Вона заміжня і дуже щаслива в шлюбі. За плечима у її чоловіка, Андрія, дуже важке  розлучення. П’ять  років тому з ініціативи його колишньої дружини їх шлюб розпався.  Колишня приходила на роботу, ганьбила Андрія перед родичами, тягала по судах, намагаючись відсудити своє майно. У підсумку нічого з цього у неї не вийшло, але нервів і сил на все це   довелося витратити чимало.

Коли епопея з розлученням і судами, нарешті, залишилася позаду, Андрій полегшено перевів дух і почав життя з чистого аркуша. Від першого шлюбу у нього залишилися двоє синів. Зараз хлопчакам одинадцять і вісім років.

– Спочатку Андрій взагалі чути не хотів ні про колишню дружину, ні про дітей! – каже Ольга Павлівна. – Акуратно перераховував аліменти й все. Ні про яке спілкуванні взагалі мова не йшла! Звісно, коли він йшов, діти були маленькі, а тому спілкуватися з ними можна було тільки через їх матір. Тепер простіше – у них свої телефони …

Втім, навряд чи Андрій спілкувався б з синами й тепер, якби не Віка. Саме з її ініціативи все почалося і триває. І навіть ідея купити хлопчакам смартфони та підключити їх до сімейного тарифу, щоб вони могли дзвонити батькові безкоштовно, належить теж їй.

Вікторія з’явилася в житті Андрія три роки тому. Їх роман розвивався дуже стрімко. Практично відразу молоді люди стали жити разом, рік тому одружилися, зараз чекають первістка. Віка – повна протилежність першої дружини Андрія: господарська, спокійна, домашня. І життя чоловіка докорінно змінилася.

Віка навела у квартирі затишок і порядок, стала регулярно пекти пироги та млинці, а найголовніше, якось непомітно і ненав’язливо налагодила спілкування Андрія з синами. Тепер майже щоп’ятниці діти приходять в гості до батька – і залишаються до понеділка. Вихідні вони проводять всі разом. Ходять гуляти, катаються на ковзанах, дивляться фільми, читають, розмовляють, збирають якісь моделі кораблів. Із задоволенням вони проводять разом і канікули.

Колишня дружина спочатку намагалася ставити палки в колеса і не пускати дітей до батька, але останнім часом чомусь різко змінила курс і від’їзду синів тепер тільки рада. Можливо, розкусила переваги вільних вихідних. Втім, що там відбувається в голові та в житті у колишньої дружини її першого чоловіка, Вікторію не дуже цікавить. У неї чудові стосунки з синами Андрія, діти задоволені, чоловік теж щасливий.

І тільки матері Віки, Ользі Павлівні, це все дуже не подобається.

– На восьмому місяці вагітності ти всі вихідні стоїш біля плити,  хіба так можна? – зітхає Ольга Павлівна. – Вам вдвох з чоловіком побути ніколи! Ти витрачаєш свій час на виховання чужих дітей!

Однак Віка зовсім ігнорує слова матері.

–  Віка ніби не розуміє, що ці діти – прямі конкуренти її рідній дитині, яка має народитися через кілька тижнів. Конкуренти за все – за увагу батька, за любов, за гроші, врешті-решт, в майбутньому і за спадок. Ну а що? У наш наскрізь меркантильний час не можна не думати про такі речі …  Я її не розумію! – зітхає Ольга Павлівна. – Навіщо їй це треба? Три роки тому Андрій їх і не знав, і не пам’ятав. Виплатив би аліменти потихеньку, та й все! ..

– Твоя дочка – молодець! – каже Ользі Павлівні подруга. – Мудра жінка, зробила правильно. Діти повинні спілкуватися з батьком!

Але Ольга Павлівна тільки махає рукою. На її думку, ніяка це не мудрість, а скоріше навпаки – дурість і наївність, яка ще відгукнеться.