В 45 вона покинула чоловіка, дітей і внуків та нарешті стала щасливою. Прикро, що майже ніхто її не зрозумів…

Наталі 45 років, вона працює головним бухгалтером на фірмі. Вже пів року з нею не спілкуються ні батьки, ні діти. Все через те, що пів року тому Наталя вирішила почати нове життя  з новим чоловіком.

Заміж Наталя вийшла дуже рано, у 18 років, народила двох дітей одне за одним, але ніколи не відчувала себе щасливою.  Для всіх знайомих і родичів її вчинок став справжнім шоком. Всі вважали, що в Наталі була така чудова сім’я, чоловік, двоє дітей, двоє внуків, а вона чомусь все кинула і пішла. Дехто до кінця не вірив у  це.

Пішла Наталя раптово, просто не прийшла ввечері з роботи. Її рішення ніхто зі знайомих і родичів не підтримав. Батьки їй сказали, щоб вона навіть не з’являлася у них на порозі, поки не повернеться в сім’ю. Попри все це, Наталя щаслива і каже, що вперше за майже 30 років живе по-справжньому.

Якось увечері, коли вже майже закінчився робочий день, Наталя раптом зрозуміла, що не хоче йти додому, от не хоче і все. Що на неї чекає вдома? Чоловік, який сприймає її як прислугу, дорослий син, якому від неї треба тільки, щоб завжди був чистий одяг та їжа, доросла дочка з внуками, якій потрібно всього лише залишити внуків Наталі та піти у своїх справах.

І ось вже 18-30,  робочий день закінчився, а Наталя сиділа на роботі. Піти їй було нікуди. І тут в кабінет до неї зайшов Іван Олексійович, він працював в їх фірмі в відділі контролю якості товару. Зайшов за розрахунками й запитав, чого це Наталя на роботі засиділася. Наталя розповіла, що не хоче йти додому, а більше їй нікуди йти.

Іван Олексійович зніяковів і раптом запропонував Наталі піти до нього додому, він неодружений, квартира своя. Івану Олексійовичу давно подобалася Наталя, але він розумів, що вона заміжня, а тому далі компліментів у них справа не йшла. Наталя на пропозицію Івана Олексійовича теж спочатку зніяковіла, а потім відповіла згодою.

Комусь це може здатись безумством, але в Івана Олексійовича вона спала в кімнаті одна, він спав на кухні. А вранці вперше за її свідоме життя не вона комусь готувала сніданок, а їй приготували. Для Наталі це було дивом, адже вдома у них було зовсім по-іншому.

Наталя щодня вставала раніше за всіх, о 6 ранку, готувала сніданок чоловікові, і збирала йому поїсти на роботу, потім вставав чоловік, снідав, збирався і йшов на роботу, попутно висловлюючи, що знову Наталя не так чай налила, або, що омлет підгорілий. Коли чоловік йшов, Наталя готувала сніданок синові. Він прокидався, снідав, вона йому приносила чистий одяг і він теж йшов. Наступала черга приготування сніданку для внуків і дочки, поки та приводила себе в порядок. Наталя годувала внуків сніданком, потім їла дочка, а Наталя одягала внуків і вони йшли, дочка на роботу, внуки в дитячий садок. Якщо Наталя встигала, то теж снідала, але в основному, пила чай на роботі.

Увечері після роботи Наталі треба було зайти в магазин, приготувати поїсти на вечерю, чоловікові з собою на роботу, випрати речі, трохи прибрати, позайматися з внуками, тому що з садка їх забирала найчастіше вона, а не дочка.

Зрозуміло, що майже всі так живуть, але ось Наталі в якийсь момент це набридло. Набридло, що в родині її сприймають як хатню робітницю і прислугу. Їй всього 45 років, а вона відчувала себе на 60, тому що крім роботи, дому та городу у батьків у її житті нічого не було.

Вона навіть забула, коли востаннє ходила по магазинах, по магазинах одягу, а не продуктових. У неї була непогана зарплата за мірками їх міста, трохи понад 12 тисяч, але вона її не бачила, оскільки все йшло на продукти, внуків та господарство. Речі, якщо і купувала, то дешеві й на розпродажі.

За сніданком Іван запропонував Наталі жити у нього, пообіцявши, що він її ні до чого схиляти не буде, нехай все йде само собою. Наталя промовчала.

Увечері вона пішла додому, де на неї чекав грандіозний скандал і від чоловіка, і від сина, і від дочки. А вранці наступного дня, коли всі пішли на роботу, Наталя зібрала у валізу трохи речей і пішла на роботу з твердим наміром більше сюди не повертатися.  Через кілька днів вона подала на розлучення. Додому її більше не пустили, не давши навіть забрати свої речі.

А потім її чекало багато несподіванок. Коли вона пішла в магазин з Іваном, щоб купити собі необхідне, її чекало приємне здивування. Вона як завжди, пішла до речей з розпродажу, але Іван сказав, що не можна економити на собі, що вона жінка, а одяг для жінки – це замість ліків. Чоловік Наталі до покупки одягу підходив за принципом: які чоботи, ти ще ковзани не зносила, тому обновки Наталі купувались дуже рідко.

Іван не цурається домашніх справ, самостійно завантажує прання, готує їжу, миє підлогу, і одразу припинив спроби Наталі зібрати вранці обід на роботу, сказавши, що він і сам не безрукий.

Для Наталі таке життя нове, але воно їй дуже подобається. Через п’ять місяців після її переїзду, вони зареєстрували свій шлюб.

Батьки як і раніше з нею не спілкуються, втім, як і інші. Але дочка вже починає робити спроби до спілкування, тому що їй хочеться проводити вільний час одній, а дітей залишити ні з ким. Як там говориться: “Життя в 40 років тільки починається!”,  ось так і у Наталі розпочалося раптово нове життя, не в 40, а в 45 років, головне, що почалося.