– Уявляєте, моїх друзів хвилює, що я у свої 34 роки ще не одружений. І вони запросили якусь дівчину, посадили навпроти, і скоса спостерігали, що з цього вийде…

Таня була не проти вийти заміж, але ось відповідного чоловіка в її оточенні не було. Були ті, хто пропонував відносини без зобов’язань, просто провести час і навіть одружитися з розрахунку. Але ось «той самий» все якось не попадався.  Тані було 28 років, вона ніколи не була заміжня і все ще жила з мамою.

– Симпатична, весела, розумна, а кавалерів немає! – переживали подружки та колеги по роботі.

Мама нарікала:

– Засиділася ти в дівках, донечко. Мені 60 років скоро, не встигну внуків побавити.

Сама дівчина теж вже почала хвилюватися: «Де ж він, мій суджений».

7 березня керівництво організувало невеликий банкет для співробітниць, де чоловіки будуть їх вітати. Заміжні колеги вирішили підібрати Тетяні нареченого, щоб прикро не було, що вона одна. Довго підбирали кандидатуру і зупинили вибір на Сергієві з відділу постачання. Пояснили йому ситуацію, розрекламували Таню та проінструктували, що робити.

Для заходу зняли один зал в місцевому ресторані, де по сусідству святкувала будівельна організація, в якій теж виявляється чимало жінок працює. Сергія посадили за стіл поруч з Тетяною, а доброзичливці постійно поглядали в їх бік, чекаючи, коли вони почнуть спілкуватися. Сергій рішучим був тільки на роботі, а поруч з дівчатами завжди боявся і мовчав.

Таня кілька разів перехопила багатозначні погляди колег і швидко зрозуміла їх намір. Їй було і смішно, і сумно водночас. Через годину їй набридли ці погляди, вона вийшла в хол і присіла на диванчик.

Через кілька хвилин до гардероба підійшов молодий чоловік. Було видно, що настрій у нього зовсім не святковий і, мабуть, він збирався йти. Він побачив Тетяну, задумливо подивився на неї та запитав:

– Добрий вечір! Можна я поряд сяду?

Вона не заперечувала. Йому хотілося виплеснути свої емоції й він заговорив:

– Уявляєте, моїх друзів хвилює, що я у свої 34 роки ще не одружений. І вони вирішили мене познайомити з відповідною (на їх погляд) дівчиною. Запросили якусь Марію, посадили навпроти і скоса спостерігали, що з цього вийде. Вона почала за мною доглядати, уявляєте?!  – обурювався чоловік. – А я майже відразу зрозумів їх план і мені так стало гидко. Я намагався поставитися з гумором до всього того, що відбувається, але мене вистачило ненадовго. Ось я і втік.

Світлана з посмішкою вислухала його, а потім розсміялася. Йому була незрозуміла така реакція. Таня пояснила:

– Дивно, але я теж втекла з цієї ж причини.

Він на неї пильно подивився, а потім розреготався. Заспокоївшись, представився:

– Віктор. Працюю інженером в будівельній фірмі.

Настрій в обох значно покращився і Віктор запропонував не повертатися в зал, а піти погуляти. Таня охоче погодилася. Вони довго гуляли, розмовляли й не відчували сорому. Їм здавалося, що вони знали один одного завжди.

Віктор запропонував дійти до будинку Тетяни пішки й вони відправилися на околицю міста. Добралися до місця близько опівночі. Мама, Анна Василівна, не спала – горіло світло в маленькій кімнаті.

Таня запропонувала Віктору зайти у квартиру, перепочити, підкріпитися – вони обоє зголодніли, адже не встигли толком поїсти в ресторані. Анна Василівна вийшла в передпокій, здивувалася, побачивши пізнього гостя. А він привітався і сказав:

– Віктор. Я до Вас надовго.

Очі мами буквально округлилися, а дочка тільки посміхнулася. Вони перекусили, поспілкувалися з мамою і вона запропонувала гостю переночувати на дивані у великій кімнаті, щоб не викликати таксі. Він з радістю погодився.

Вранці Віктор приніс квіти для Тані та її мами. Весь день восьмого березня Віктор і Тетяна провели разом, а до вечора прийняли рішення, що через тиждень він переїжджає до неї жити. Анна Василівна спочатку була шокована такою швидкістю, але, згадавши перші слова Віктора, які він вчора сказав, змирилася: так тому і бути.

Пара розписалася у квітні, а до нового року у них вже був синочок – дуже схожий на тата, а через рік народилася донька – «копія» мами. Сім’я у них дружна і гостинна.

Кожен раз, відзначаючи чергову річницю з дня знайомства, вони щиро вдячні друзям і колегам, які так прагнули влаштувати їх особисте життя.