У похмурій лікарні раптом почався шум та радісні вигуки. У такому похмурому та безнадійному відділенні – такі звуки свята. Як дивно. Пацієнти палати не розуміли, що відбувається, аж поки медсестра все не пояснила

Одна жінка в іншій країні потрапила до лікарні з тяжкою хворобою. Вона була в похмурому та пригніченому стані духу, звичайно. І ні на що не сподівалася. Подумки вона прощалася з життям. Прощалася з красою – зовнішність страшно змінилася. Вона падала в чорну яму – так їй здавалося. І лежала, повернувшись обличчям до стіни. Все втратило сенс.

І раптом вона почула шум, радісні вигуки, оплески! У такому похмурому та безнадійному відділенні – такі звуки свята. Як дивно. Може це лікарі відзначають день народження? Чи хтось намагається розвеселити безнадійного пацієнта, щоб скрасити останні дні?

Інші пацієнти у палаті теж заворушилися. Там було ще троє людей: дві старенькі, підключені до апаратів і жінка середніх років у такому ж пригніченому стані.

Увійшла медсестра. І пояснила: у сусідній палаті вітають пацієнта, що одужав. Він дуже хворів, діагноз був невтішним. І лікування було довгим, тяжким, складним. Але кілька курсів лікування пройшли, аналізи хороші. І лікарі підтвердили – вдалося перемогти хворобу. А з цієї нагоди ми прийнято вітати. Навіть не знаю, коли ця традиція розпочалася.

Ось інші пацієнти і ляскають, і радіють голосно. Вітають. Якщо вам це заважає, я їм скажу, щоб тихіше поводилися.

Ні, це не заважало! Усі підбадьорилися. Ожили. І очі заблищали. Отже, порятунок можливий. Отже, можна одужати. Значить лікування допомагає!

Жінки раділи за іншого. Вони зберегли цю здатність. Але ще вони у перемозі іншого над хворобою та смертю черпали сили для боротьби.

І жінка пройшла тривале лікування. І настав день, коли і її привітали: медсестра та лікар заплескали у долоні, як на дитячому святі. І сусідки по палаті закричали слабкими ще голосами: “Вітаємо! Вітаємо!”… Настав цей день порятунку!

Жінка розповідала, що лікування допомогло. Але те свято порятунку за стінкою теж допомогло. То справді був переломний момент, момент надії. Значить, можна врятуватися, коли інший зміг. Отже, є вихід. Значить, треба боротись!

І розповідь про чужий порятунок, зцілення, подолання – це теж ліки. Це діяльна допомога. Ваші слова підтримають іскру надії та життя в людині, яка вже зневірилася. У важкий час треба читати та слухати історії порятунку та боротьби. Це дуже підтримує. І треба розповідати про свій позитивний досвід, якщо він є. Це також може врятувати когось. Може, для цього досвід і був наданий: щоб ви підтримали тих, хто втратив надію?

І це проста історія з життя про чуже свято. Яке теж виявивилося ліками та порятунком. І допомогло зібратися з силами та боротися. І перемогти.