У подруги божевільна ідея: одружити наших дітей навіть проти їх волі

З Іриною ми були подругами ще з першого курсу  інституту. Завжди й всюди разом. Разом знайшли собі чоловіків, навіть весілля у нас були майже разом, тиждень різниці. Ми навіть квартири купили в одному районі міста.

Потім я народила хлопчика. У Ірини не виходило довгий час завагітніти, але коли моєму Віктору було 4 роки в подруги народилася дочка.

Спочатку ми з Іриною жартували, що ось виростуть діти, одружаться і будемо ми родичами. Але чомусь цей жарт Ірині в голову засів та перетворився в якесь ненормальну мету її життя.

Вона постійно фотографувала їх разом: «Візьміться за ручки»; «Вітя, візьми Олю на руки»; «Вітя, поцілуй Олю в щічку».

Спочатку я не перешкоджала цьому, поки вони були маленькі, але потім, коли моєму синові було вже 7 років, і він не хотів всього цього, я почала Ірину зупиняти від цих фотосесій. Подруга здивовано дивилася на мене і говорила, що коли вони виростуть, спасибі скажуть «за їх спільне дитинство».

З 9 років мій син почав йти з дому тільки почувши, що тітка Ірина йде до нас. Він сидів у друга і просив йому написати, коли вона нарешті піде додому. Віктор категорично не хотів з нею бачитись, навіть на мої дні народження він дуже швидко тікав до друзів.

Наша дружба, мені здається, вже тоді почала давати тріщину.

Коли моєму синові виповнилося 18 років і він пішов в армію, в Ірини остаточно поїхав дах. Вона почала готуватися до весілля. Я її намагалася зупинити, говорила їй, що Олі буде всього 16 років, коли Віктор  прийде з армії, вона ще надто юна для сімейних відносин.

Та й більш того, вони один з одним взагалі не спілкуються, навіть в соцмережах Олі немає у списку друзів сина. Бідна дівчинка завжди ніяковіла, коли її мама намагається говорити їй про весілля з моїм сином. Віктора дуже дратує ця ситуація, син стає агресивним при одній лиш згадці про Ірину. Та й мене вже дико дратує, що давній жарт перетворився в якесь божевілля та не дає спокою моїй сім’ї.

З Іриною ми сильно посварилися. Не знаю готується вона до весілля чи ні, але син сказав, що в рідне місто не повернеться поки тітка Ірина не заспокоїться, або поки її дочка не вийде заміж за іншого. Зараз він рідко приїжджає на вихідні та просить нас не відкривати нікому двері, поки він у нас.