У нас маленька дитина, але чоловік хоче, щоб я заробляла гроші

Раніше у нас з чоловіком були дуже хороші стосунки. Ми одружені вже 2 роки і я думала, що у нас ідеальна сім’я.

До, під час вагітності та одразу після народження Кості, я працювала копірайтером. Пишу, коли є час. Зароблені мною гроші повністю йдуть на їжу. Виходить так, я заробляю на прожиток, а чоловік на все інше …

Але зараз, у мене часу практично не вистачає. Я не можу писати в такій кількості, як раніше. Тому і щоденний заробіток став набагато меншим. А Тарас кожного дня приходить з роботи й запитує:

– Ну що! Скільки сьогодні заробила?!

А я іноді взагалі нічого не пишу. І мені соромно в цьому зізнаватися. Якщо раніше я заробляла по 300 – 600 грн в день, то тепер мій заробіток знизився до 150 грн. Буває і менше.

Стало дуже важко писати. Син дуже погано спить вночі. Прокидається практично через кожну годину. Логічно, що в таких  умовах я зовсім не висипаюся. Від недосипу кожен день болить голова, я стала дратівливою і якоюсь вразливою. Будь-яке грубе слово в мою сторону я приймаю близько до серця. Раніше за собою такого я не помічала.

Мені соромно говорити чоловікові, що я страшенно втомилася, я хочу відпочити, виспатися. Адже крім писанини у мене ще є й домашні справи. Готування, щоденне прання, прибирання. А потім ще й з сином потрібно погуляти, з ним пограти, зробити масаж, покупати.

Я не кажу, що чоловік мені не допомагає. Після роботи він годину – два сидить з Костею, але якщо малюк плаче, він навіть його на руки не візьме … Боїться …

Я все розумію, важкі часи. Грошей на все не вистачає. Але ж не помремо  ми з голоду, якщо я перестану писати! Кожен день думаю: “Усе! Досить! Пішло він все під три чорти! Буду відпочивати, поки син спить!”

Засинає Костя, а я, перероблю домашні справи, а потім знову сідаю за комп’ютер строчити одноманітні тексти …