У мами вдома і дитяче ліжечко, і іграшки є, але це показуха: онука вона бачить раз на рік

У моєї мами вдома стоїть дитяче ліжечко, купа іграшок, всякі розвивашки для дитини. Якщо туди зайти, то може скластися враження, що там живе чи хоч часто буває дитина. Тільки це не так. Мама накупила все це для понтів, якщо можна так сказати. Тобто своїм подружкам вона регулярно розповідає, що купила для онука, збираючи схвалення.

Але вся суть ситуації в тому, що її онук ніколи не був у неї вдома, жодного разу не грав тими іграшками і не спав у тому ліжечку. Він взагалі бабусю бачив лише двічі – по разу за рік. Однак це зовсім не заважає мамі вдавати з себе дбайливу бабусю. Усі її знайомі вважають, що я мало не мати-зозуля, яка скинула всі турботи на самовіддану бабусю.

Мене вся ця ситуація бісить, бо мати могла б замість показухи реально допомогти з онуком. Знає ж, що живеться нам не так легко, як хотілося б.

Я хоч і у шлюбі, але вагітність була незапланована. Куди народжувати дитину, якщо ми самі знімаємо кімнату в гуртожитку і тільки збираємо на своє житло? Чоловік сказав, що затягнемо пояси і якось переживемо.

Звичайно, всі невеликі накопичення були пущені на найнеобхідніше. Наприклад, ліжечко ми одразу купити не змогли, довелося перші півроку синові спати у візку.

Зате ліжечко купила мама і поставила його у себе, а коли я попросила віддати її нам, то отримала жорстку відмову.

– У цьому ліжечку онук спатиме, коли в мене гостюватиме. А вам варто було б краще готуватися до появи дитини, – заявила вона мені, хоча знала, як склалася така ситуація.

Я слабо собі уявляла, як немовля гостюватиме у бабусі, адже сидіти з ним мама не рвалася. Вона одразу позначила, що своїх дітей виховала, а виховувати нашого не збирається.

Зате регулярно скидала мені фотки, які іграшки вона купила для онука. Тільки онук їх жодного разу так і не бачив, бо вони були там же, де й ліжечко – у маминій квартирі.

Якщо подивитися мамині соцмережі, то вона прямо любляча бабуся, що не пост – про онука. Наробила фоток на виписці, потім півроку їх постила. А потім почала брати фотографії з моєї сторінки.

Сама вона внука бачила двічі – на виписці і коли дитині виповнився рік. Мама прийшла, принесла пачку памперсів не того розміру, наробила фотографій та знову поїхала до себе.

Зате всі знайомі вважають, що вона чудова, турботлива бабуся: он, навіть ліжечко дитяче стоїть, отже, дитину часто їй залишають. І іграшок ціла гора.

Я була б не проти, якби мама хоча б на кілька годин забирала до себе дитину, але я точно знаю, що цього не станеться. Навіть коли мені до лікарні треба було, відпрошувався з роботи чоловік, а мама, яка була у відпустці, навіть не почухалася, щоб мені допомогти.

Мені зовсім незрозуміло, навіщо вона витрачає гроші на всякі дитячі речі, якими ніхто ніколи не користуватиметься. Який сенс?

Хоча про “ніхто” я поспішала. У мене є молодший брат, який ще не одружений. Може, мама все це купила, щоб потім передати його дітям? Логіка в цьому припущенні відсутня, але де логіка, а де моя мама? Навіщо ж вона нове ліжечко купила і встановила у себе вдома, знаючи, що онука в ньому не буде?

Чоловік тільки крутить пальцем біля скроні, свекруха коректніше називає мою маму дивною, а я не розумію, як мені до маминих вчинків ставитися. Але чомусь дуже хочеться зламати її образ ідеальної бабусі.