У готелі частували безкоштовним морозивом. І одні люди скромно чекали, щоб їм поклали кульку. А інші лізли без черги, самі собі накладали гори морозива. І я зрозуміла, що людей можна поділити на два типи

У готелі частували безкоштовним морозивом. І одні люди скромно чекали, щоб їм поклали кульку. Дякували. І акуратно їли ложечкою, а потім соромилися підійти ще раз. Їх уже пригостили. А підходили, аби покласти чайові. Їм ніяково було не подякувати матеріально.

А інші лізли без черги, самі собі накладали гори морозива, своєю ложкою намагалися зачерпнути якнайбільше. І їли квапливо і жадібно. І не доїдали. Але бігли за новою порцією, щоб усі сорти випробувати.

Людину можна зрозуміти з того, як вона споживає благо. То добро, що ви їй дали. Дали щиро. Поділились. Допомогли. Пустили, нагодували, виконали прохання.

І хороша людина зачекає своєї черги, подякує та акуратно з’їсть частування. І посоромиться ще раз підійти. А якщо буде у нього можливість, неодмінно він вам подякує. І назавжди запам’ятає, як його почастували. Як йому допомогли?

А є люди, які будуть їсти та їсти. Не з голоду, а за своєю природою. Вони біжать по нову порцію просто тому, що можна взяти! Беруть зайве, розштовхуючи інших. Вимагають! І ніколи не дякують щиро.

Шкодують лише одне: що з собою не можна забрати у відрі. Усе з’їдять, потім і вас візьмуться. І з того, як людина споживає отримане благо, стає зрозуміло багато. Іноді краще відійти подалі, а морозиво роздати скромним дівчаткам та хлопчикам. Доля теж часто так робить.