– Ти б знав, як я заздрю ​​твоїй дружині. Адже вона бачить тебе цілими днями, обіймає тебе. Як я хочу бути на її місці…

Дружина пішла на роботу, а Микола залишився вдома. Тільки хотів включити телевізор як у двері постукали.

– Привіт – сказала сусідка, яка постійно на нього витріщається, де б він її не зустрів.

– Привіт – відповів Микола.

– Слухай, у мене щось з краном. Можеш подивитись? – ніжно попросила Маша.

– Ну давай подивлюся.

Хвилин тридцять провозився з краном і нарешті зміг полагодити.

– Ну начебто все – сказав він сусідці.

– Ой, дуже дякую. Давай хоч чаєм з тортиком прогощу.

Коля, вже досить зголоднівши, погодився. Сидять, п’ють чай, а сусідка Маша все дивиться на Колю. Нічого не говорить, просто дивиться.

– А ти красивий – несподівано заговорила вона.

Коля трохи отетерів.

– Дякую … – повільно відповів він.

– Ти б знав, як я заздрю ​​твоє дружині. Адже вона бачить тебе цілими днями, обіймає тебе. Як я хочу бути на її місці – задумливо сказав Маша.

Коля не відповів нічого. «Може вона розігрує мене? Може з дружиною домовилася, щоб перевірити мене?» – подумав Коля.

– Будь моїм коханцем – раптом сказала Маша.

«Ну точно перевірка дружини» – подумав Коля, а Маші відповів:

– Ні, я люблю свою дружину. Вибач. Я думаю мені варто піти.

– Я люблю тебе  з того моменту, коли ти з дружиною переїхав жити в наш будинок. Я стримувалася завжди, але тепер не можу. Сама зламала кран. Потім стояла і чекала поки твоя дружина піде, щоб запросити тебе сюди та все розповісти. Я розумію, що у тебе дружина, але давай будемо коханцями. Вона ніколи не дізнається про це.

– Ні. Я не можу так.

– Я не красива?

А Маша була дуже красивою і Коля не раз сам задивлявся на неї.

– Ти дуже красива, але я не можу зраджувати дружині, – сказав Коля і вибіг з кімнати.

Він розумів, що якщо залишиться ще трохи, то не зможе їй відмовити. Може, він зробив все правильно, а може, зробив помилку.

Може, це була б краща його пригода в житті, а може, все закінчилося б погано. Вибір – це одночасно найбільший дар і найбільше горе.