Ця пронизлива історія безглуздої сварки і болючої розлуки моїх батьків не дає мені спокою вже більше 20 років.

Нехай вона стане хорошим прикладом і уроком для тих, хто не вміє прощати. В останні роки, мама розповідала мені пару раз про те, як вони познайомилися з татом. Я теж хочу поділитися цією історією, щоб було зрозуміло чим все закінчилося …

Можливо хтось пам’ятає дитячу гру в скарби. Коли за будинком, або десь  на галявині діти закопують свої маленькі скарби.

Риють ямку і складають в неї щось важливе, наприклад, красивий вкладиш від жуйки або кульку від підшипника. Ставлять позначку, де був закопаний скарб, а на наступний день його шукають. Мої мама і тато в дитинстві жили в сусідніх дворах і познайомилися саме під час такої гри в скарби.

Мама сховала свій скарб і буквально через годину почався дощ, який змив всі сліди … В той день вона закопала бабусину брошку, яку потайки взяла з дому.

Ну дітьми були, що з них взяти …

Вдома маму звичайно насварили за те, що вона так нерозумно обійшлася з біжутерією, і заборонили виходити з дому. Зі слів мами, тато вже тоді був у неї закоханий, і сидів на лавці біля під’їзду цілими днями, чекаючи коли її нарешті відпустять погуляти. Але маму відправили на літо в село.

Тато з батьками незабаром переїхав в інший район. Так їх шляхи розійшлися.

Через 10 років, вони знову зустрілися. На той час їм обом уже було по 18 років.

Випадкова зустріч перетворилася на повноцінну першу любов … Від цього роману і з’явилася на світ я. Батько відслужив в армії, повернувся і вони одружилися. Через вісім років і стався фатальний інцидент.

Мама з татом і друзями справляли День народження і дуже багато випили.

Одна з маминих подруг, скористалася нетверезим станом мого батька і просто залізла на нього, задерши плаття.

У цей момент і зайшла в кімнату мама. Побачила це все і психанула. Ніякі пояснення прийшовшого  до тями  тата не допомагали. А подруга ця зловтішалася і говорила що помстилася моїй мамі, адже  та у неї хлопця в школі забрала …

Коротше просто жесть.

Мама була непохитна і подала на розлучення.

Тато в розпачі зібрав речі і поїхав за контрактом в Ліван, тоді як раз йшла війна. Уже через місяць нашій бабусі, мамі тата, прислали листа, а потім і цинкову труну. Мама не пролила на похоронах жодної сльози. Просто мовчки дивилася. А незабаром приїхав товариш тата по службі  ….

Він не став проходити далі порога. Просто простягнув мамі згорток, і сказав.

– Великокаліберна куля в плече потрапила йому, він жив ще хвилини півториі дуже просив вам це передати.

Коли він пішов, мама сіла на стілець на кухні, розгорнула згорток і побачила брошку, яку закопала і не змогла знайти в дитинстві.

Після цього вона закрилася в кімнаті і ридала кілька днів.

З дурного вчинку і підлості йому довелося померти, щоб заслужити прощення …

Любіть один одного. Гордість, це найгірший спосіб зберегти щастя і любов …