Ця квартира скоро стане частково моя і нічого ти з цим не зробиш…

Моя молодша сестра  звикла до того, що мама їй ні в чому не відмовляла. Розмову про спадщину вона починала дуже часто. Вона наполягала на тому, щоб і мамина, і бабусина квартири їй залишилися. Аргументувала вона це тим, що у неї двоє дітей, їй потрібніше. Мама була на боці сестри і написала на неї заповіт.

Зате моя бабуся виявилася знатним тролем. Вона пообіцяла сестрі свою квартиру тільки після народження ще одного внука. Моя розлучена сестра швиденько знайшла собі коханця і народила ще одну дитину. Пред’явивши новонароджену дівчинку, вона зажадала від бабусі походу до нотаріуса. На що бабуся тільки посміхнулася:

– Я ж чітко сказала – після народження внука. А це – внучка!

Сестра була в люті. Дівчинку вона навіть хотіла здати в дитбудинок, але мама і співмешканець сестри її відрадили. Вже не знаю, з чого сестра взяла, що я в цьому винна, але квартиру бабуся залишила мені. Ми з чоловіком тому і не поспішали з дітьми – свого житла не було і ми максимально економили, збираючи гроші на власну квартиру.

Отримавши бабусину квартиру після її смерті, ми відразу вирішили народжувати. Всю вагітність сестра з мамою шарпали мені нерви. Вони вважали, що я повинна благородно продати квартиру і поділити гроші на трьох. Причому, кожна з них мені дзвонила і намагалася кинути іншу:

– Слухай, а навіщо нам з мамою / твоєю сестрою ділитися? Продавай квартиру, гроші навпіл поділимо – більше дістанеться.

Так вийшло, що одними дзвінками сестра не обмежилась. Коли вона, кричала на весь під’їзд, що ми повинні обдурити мати, мама це почула. Я впевнена, що мама приходила за тим же самим. Почувши, що дочка її випередила. мама розвернулася, вийшла з під’їзду і пішла додому, збирати речі сестри.

– Я не буду терпіти зрадницю, яка плете інтриги за моєю спиною, в моєму домі!

Куди сестра пішла? Правильно – до мене. До співмешканця вона піти не могла – там його мама, яка сестру мою на дух не переварює, а сам він десь на заробітках.

– Тепер мама нам не завадить поділити квартиру. Тільки продавати не треба – я тут житиму. Все одно – половина грошей моя, замість них візьму половиною квартири. – радісно заявила сестра, стоячи в оточенні дітей і валіз на порозі мого будинку.

Я пустила їх переночувати – не залишати ж племінників на вулиці або в під’їзді. І навіщо я тільки це зробила? Невгамовні діти, всі в свою маму, залізли в кожну дірку, зіпсували все, до чого дотяглися і споганили свіжий ремонт. Знати б заздалегідь, чим це скінчиться – на поріг би не пустила! Вранці я прокинулася від криків – сестра лаялася з моїм чоловіком:

– Я для кого тут розклад повісила? З 7-00 до 9-00 кухня моя! Ваша з 9-00 до 11-00.

– А снідати перед роботою я як повинен? – обурювався чоловік.- І взагалі, вас на ніч пустили, якщо я не помиляюся?

– Не твоя справа, на скільки нас пустили. Я – майже власниця половини квартири! Хто мене звідси вижене? А на рахунок сніданку – за 300 рублів я поступлюся тобі право на кухню на одну годину!

У мене боліла голова, а ще з кухні йшов мерзенний запах чи то яєчні, то чи тухлих яєць. Я не витримала, вийшла з кімнати гаркнула:

-Якого біса ти тут розкомандувалась? І графік свій собі знаєш куди засунь? – шипіла я на сестру, не забувши про чоловіка

– А ти що встав? Пройшов на кухню і поїв, що ти цю курку слухаєш? Ніякої тиші! І дитячий сад вгамуєте!

Виселяла я сестру через тиждень, з представниками органів правопорядку. Після того, як сестра фарбою з балончика поділила кухню і прохідну кімнат навпіл. Пустила переночувати, блін.

На тлі загальної ненависті до мене, сестра помирилася з мамою. І вони почали оббивати пороги різних інстанцій: стали вимагати, щоб була проведена ексгумація бабусиного тіла, адже вони впевнені, що це я її на той світ відправила заради квартири.

Кожен сходить з розуму, як може. Вони звинувачували мене в шахрайстві, сестра намагалася засудити мене за уявні побої її і її дітей, поки вони тиждень жили у мене я їх нібито била. Уявляєте картину: стоїть вагітна жінка і б’є сестру і її дітей. А я ось навіть не уявляю.

Ми з чоловіком порадилися і вирішили переїхати – все одно ці ненормальні НЕ дадуть нам спокійно жити.