Три сестри і один будинок: що могло піти не так?..

У мене є дві старших сестри. Відносини в нас завжди були хорошим. Минулого року від серцевого нападу померла наша мама. Їй було 67 років. У спадок ми отримали рівні частки у двоповерховому будинку. В цьому будинку ми виросли, тут пройшло наше дитинство. З цим будинком у мене багато приємних, теплих спогадів.

Будинок був дуже хороший, розташований в приватному секторі нашого міста. Чотири роки тому я мамі допомогла зробити капітальний ремонт будинку. Я архітектор, в будинках розбираюся чудово, а для мами намагалась зробити все найкраще.

Ставши дорослими, ми з сестрами часто бували у мами, відзначали всі свята  разом, були дружною сім’єю. У старшої сестри було двоє дітей, у них з чоловіком був свій ресторанний бізнес. Середня сестра жила з чоловіком, в однокімнатній квартирі його мами.

Коли мама померла, сестри поговорили між собою і вирішили будинок не ділити, не продавати, хотіли, щоб в будинку жила Ліда (середня сестра) зі своїм чоловіком. У них власного житла не було, та й ніби як родове гніздо продавати не доведеться і Ліда з чоловіком будинок приведуть в порядок. Планувалося й надалі у них збиратися на всякі урочистості.

Але що там потрібно було в порядок наводити – я не розуміла. Я особисто робила ремонт в будинку. Абсолютно все:  і всередині, і зовні, навіть меблі всі оновили. Ну гаразд, я погодилася з сестрами.

Увечері того ж дня розповіла все чоловікові,  але він категорично був проти моєї згоди. Чоловік казав, що ми там все зробили, а хтось задарма в будинку жити збирається. Я його теж розуміла, він допомагав і матеріально, і фізично в ремонті будинку.

На наступний день я приїхала до Ліди і сказала, що хочу все-таки отримати свою частку від вартості будинку. Вона скривила обличчя, навіть намагалася присоромити мене, але робити їй було нічого. Через місяць вона знайшла гроші та віддала мені. Тепер я не мала права приходити в будинок, там більше нічого мого не було.

На ці гроші я облагородила мамі могилку, поставила хорошу огорожу, пам’ятник замовила, квіти елітні посадила, адже мама дуже любила квіти. Решту грошей я поклала на рахунок в банк синові, йому зараз 14 років.

Через кілька місяців я дізналася, що Ліда продала будинок і купила квартиру, Христині начебто нічого не віддала. Але, як це не дивно, вони продовжують спілкуватися, а мене для них ніби більше не існує. Живемо в невеликому місті, іноді бачимося випадково, а рідні сестри вдають, що мене не бачать. Навіть не вітаються …