– Тітко Олено, а скільки коштує вилікувати маму?

Васька – це сусідський хлопчисько, чиє життя, це і сльози і любов. Його батьки були простими роботягами. Батько працював сторожем, а мама була нянькою в дитячому саду.

Достаток у родині був невеликий, якщо в холодильнику завжди було чого поїсти, то на гарний одяг або на відпочинок грошей не вистачало. Коли Васі виповнилося сім років, у нього з’явилася сестричка.

Ми з чоловіком жили в сусідньому будинку. Наші сини вже давно виросли і вилетіли з рідного гнізда, але не забували про нас і частенько відвідували. Привозили онуків на канікули.

Спочатку важко було змиритися з тим, що будинок спорожнів, але поступово я звикла. А що робити? Діти виросли і мають право вирішувати свою долю самостійно. Так як сім’я хлопчика жила по сусідству, мимоволі  їх життя було у нас на очах. Вася якось відразу мені сподобався.

Хлопчик був малий на зріст, худорлявий і здавався хворим. Але, дивлячись в його пронизливі очі, я розуміла, що в цьому хлопчику прихований величезний потенціал і залізна воля. Ми з ним зустрічалися щодня. Хлопчик був добрий і товариський. Бувало, йде зі школи з важким портфелем на худеньких плечиках, я його покличу і питаю:

– Вася, ну як справи в школі?

Він завжди зупинявся і з задоволенням починав розповідати мені про свої шкільні проблеми. А іноді з дороги  кричить:

– Ой, у мене ж справ багато. Я побіг …

А справ у хлопчика хоч відбавляй. Батько Василя на той час почав добряче випивати. За це його незабаром і поперли з роботи. Мати з нянечок перевелася працювати на кухню, щоб бути до продуктів ближче, а Васька один господарює в домі.

А господар з нього був відмінний. Дивлюся, а він і у дворі порядок наведе і грубку затопить і за сестричкою в садок збігає. Сам нехитру їжу приготує і сім’ю нагодує. Дивлюся на цього хлопця, і серце радіє – хороша людина росте!

Батько Василя зовсім зіпсувався: пив щодня, іноді і руки розпускав на дружину. Кілька років вона боролася, а потім і сама до чарки пристрастилася. Вася навчався в шостому класі коли батька не стало. Ми з чоловіком шкодували дітей, додому запрошували, годували вдосталь.

Бувало грошики суну, а він відмовляється:

– Ні, тітко Олено, грошей не візьму. Ще не заробив.

А підробляти Василь пішов років в тринадцять. То в магазинчику допоможе товар розвантажити, то город комусь скопає, та хіба мало в селі роботи-то. Любив він маму свою, дуже любив, незважаючи на те, що вона вже зовсім спилася і жіночий вигляд втратила.

Якось Вася прийшов до мене і питає:

– Тітко Олено, а скільки коштує вилікувати маму? Я буду і вдень і вночі працювати, хочу щоб вона до нормального життя повернулася.

Каже, а у самого сльози з очей. Обняла я його, так ми посиділи і поплакали разом.

На наступний день ми з чоловіком вирішили: треба спробувати вилікувати маму Василя. Хто їм допоможе, якщо не ми? Сини нас підтримали і не залишилися в стороні.

У призначений час старший син приїхав і відвіз Васю і його маму в місто до лікаря, а я за сестричкою залишилася доглядати. Повернулися вони вже пізно. Вася зайшов до мене і каже:

– Спасибі, тітко Олено! Як виросту, всі гроші вам поверну!

Та хіба в грошах щастя? Бачу щасливі  очі і серце моє співає. Так з божою поміччю і спільними зусиллями сусідка наша одужала, взялася за розум і після лікування зовсім відмовилася від спиртного. Згодом вона влаштувалася на роботу і життя родини поступово налагодилося.

Василь  продовжував підробляти у вільний від навчання час, щоб допомогти матері. Цей хлопчик рано дізнався ціну грошам і справжньому сімейному щастю. Вася закінчив школу, потім коледж і отримав професію, яка допомагала йому забезпечувати сім’ю.

Одного разу напередодні 8 березня я чекала синів в гості і готувала святковий стіл, як раптом у двері постукали. На порозі стояв Вася. Це був уже дорослий хлопець, але з тими ж чесними благородними очима і милою посмішкою.

Він простягнув мені букетик квітів, коробочку цукерок і конвертик, а в ньому були гроші. Відмовлятися було безглуздо. Щоб не образити справжнього чоловіка, я взяла гроші, а потім віддала їх мамі Василя, вони їй  більше потрібні.

Життя Васі склалася цілком успішно: є улюблена сім’я, дитина, робота. Він іноді заходить до нас на чай, цікавиться нашим життям і здоров’ям. Його увага, допомога і  добре слово завжди родують душу.