– Тільки приходьте без дітей, будь ласка

Моя співробітниця Каріна влітку виходила заміж. Організувала все по вищому розряду: забронювала елітний ресторан, сукню замовила з Італії, фотографи, дорогі декорації,  весільні ведучі… Почала розсилати запрошення гостям ексклюзивні запрошення зроблені вручну на замовлення.

Десь через тиждень після отримання запрошень Каріна почала всіх гостей обдзвонювати, щоб уточнити: отримали / не отримали, прийдуть / не прийдуть. Ну і в кінці розмови так акуратно додавала: «Тільки приходьте без дітей, будь ласка». Ну окей, без дітей так без дітей. Не проблема.

А ось у її найкращої подруги з цим виникла проблема. Живе вона з чоловіком і двома дітьми. Вся їхня рідня живе в іншому місті. Їхати дві години, але все-таки … Тому варіантів було два: або брати дітей з собою, або нікуди не йти. Вона запитала Каріну, чи можна їм в якості винятку прийти з дітьми, на що отримала категоричне «ні». Аргумент: діти будуть всім заважати. Ну ні, так ні. Подруга з чоловіком вирішили залишитися вдома.

На весіллі їх дійсно не було. Хто добре був знайомий з дівчатами запитували Каріну, де ж її подруга. А Каріна сама була неймовірно здивована, що подруга її «кинула». Вона думала, що подруга нізащо не пропустить її весілля і що-небудь придумає: викличе няню або батьків з іншого міста. А раз не придумала, значить не особливо дорожить їх дружбою. Ну й образилася.

Дівчата досі не спілкуються, адже Каріна як і раніше робить з себе ображену. Вона впевнена, що винна подруга, яка через дітей не захотіла йти на весілля.

Чи є щось погане в небажанні Каріни бачити чужих дітей на своєму весіллі? Насправді, ні. Це її день, має право кликати, кого хоче і не кликати, кого не хоче. Ось тільки ображатися на те, що інші не бажають приймати її правила «гри», безглуздо і смішно.

Ну хто в здоровому глузді стане заморочуватись, з ким би залишити дітей, через примхи нехай і кращої подруги? Простіше не йти нікуди.

Зрештою, весілля – великий день тільки для нареченого і нареченої.