З самого моменту нашого знайомства, наші відносини з тещею були далеко не найкращими. І з кожним разом її витівки  переходять всі межі допустимого.

Ось і цього разу теж. Приїжджає до нас в гості теща разом зі своєю сестрою. Її сестра з села. А ми вже давно в місто перебралися. Купили тут квартиру, хоча спочатку знімали житло. І так сім років ми жили.

Після застілля  я чекаю, що теща викине цього разу. За весь час жодна наша зустріч не проходила просто так. Вічно вона шантажує нас і спокійно жити не дає. Підходить до мене, щоб її дочка не чула і каже.

– Ти мою старшу сестру пусти до себе жити. У тебе три кімнати, а вас двоє. Ось нехай і поживе вона у вас. Поки не знайде собі роботу. А потім від вас вона з’їде.

На всі мої доводи, що її сестрі вже 78 років, що роботу в цьому віці шукати марно і, що я її нікуди не візьму теща моя не реагує. Вона ставить мені ультиматум: якщо ти не пустиш її до себе жити, то я піду і зроблю все, щоб дочка моя кинула тебе.

І ось так вже сім років теща мене шантажує. Все б нічого, але вона дійсно моїй дружині капає на мізки. А дочка і матері суперечити не хоче, і мене боїться втратити. Ось і бігає між двох вогнів.

Ось така у мене теща.