Є у мене приятель і приятелька, обоє чудові люди, самодостатні, освічені, успіхів великих досягли в своїй кар’єрній діяльності. Єдине, вони дуже нервові, занадто велике навантаження на роботі. Ось і вирішила я, що саме час їх познайомити.
Спочатку все було непогано у них, навіть з’їхалися. Ось тільки минув час і ось зараз схоже все у них закінчиться. Мені, як спостерігачеві з боку, абсолютно не зрозуміло, чого ж вони хочуть один від одного? Я вирішила запитати у свого приятеля, в чому ж справа? Він м’явся, не міг зібратися з думками і видав все ж, що вона не жіночна. А яка, на твою думку, повинна бути жіночна дівчина? Він надав наступне:
- Вона повинна поступатися, йти на зустріч і шукати компроміси.
- Вона повинна ставитися з розумінням, відчувати мій емоційний фон і не ображатися, якщо я щось роблю не так. Розуміння і терпіння.
- Вона не повинна щось вимагати. Потрібно створити умови, щоб мені захотілося все це для неї зробити. Вона не повинна бути вимогливою особою, а тільки турботливою і люблячою жінкою.
- Вона не повинна нічого приховувати, матеріально підтверджувати свої слова.
- Вона не повинна на моїй шиї сидіти, а то виникає відчуття, що мене використовують.
- Вона не повинна рахувати мої гроші, і ніколи не відстежувати всі мої витрати і доходи.
- Рівноправність має бути в відносинах. Кожен доходи при собі зберігає і витрачає їх також.
На це я йому сказала, що він хоче собі маму, яка була б слухняна як дочка, а це зовсім не про здорові почуття і дорослі відносини. Але він відкинув цю думку, йому потрібна просто доросла, мудра і відповідальна жінка.
Я його запитала, де ж в його претензіях мова про жіночність? На що він сказав, що саме в цих речах і полягають відносини, що саме це робить їх одним цілим і дозволяє йти по життю рука об руку. Я абсолютно не розумію його логіку, але змушена подякувати за нове трактування «жіночності».