Тепер розумію, чому жіночий колектив порівнюють з тераріумом зі зміями

Влаштувалася недавно продавцем в ювелірний магазин. Зарплата відмінна, але ось колектив – не дуже. Там вже давно всіх покупців за зовнішнім виглядом визначають, хто і в якому відділі затримається: зі сріблом або золотом. Я поки з одного погляду про людей судити не можу, досвіду такого немає, та і якось бридко оцінювати так само людей.

Всім продавцям близько 40 років, здається, що всі вони – незадоволені життям. Обслуговують з посмішкою, звичайно, всіх, але самі після продажу за очі такого наговорити можуть – аж вуха в’януть! Раніше я не працювала чисто в жіночому колективі, але тепер розумію, чому його часом порівнюють з тераріумом зі зміями. Я вже втомилася слухати плітки, від них голова реально хворіти починає.

Часто чоловіки заглядають за подарунками для своїх жінок. Приходять забезпечені, солідні. Потім приводять своїх панянок, щоб ті приміряли. Продавці-старожили з усіма постійними покупцями на “ТИ”, навшпиньки ходять, а як тільки ті йдуть, сплативши пристойний чек, їм кістки перемивають. Називають “колгоспниками”, вибір прикрас теж засуджують, мовляв, таке собі б ніколи не купили.

Звичайно, з такими злими язиками ніхто вам і не подарує таку дорогу ювелірку. Невже від заздрості люди настільки дуріють, що не можуть зупинити потік негативу? Навіть страшно подумати, що ці жінки говорять за моєю спиною … Звільнятися не хочеться, бо зарплата хороша, але як поводитися в подібному колективі?